Свободівці взяли участь в освяченні приміщення центру юридичної допомоги військовим АТО у Буську

Волонтерська мережа допомоги військовим які беруть участь в АТО продовжує розвиватися. Буський район став першим в області в якому відкрився центр юридичної допомоги для військових - учасників АТО. Сьогодні відбулося освячення приміщення в якому працюватимуть юристи-консультанти для забезпечення правової підтримки військовослужбовців та вирішення питань щодо надання їм статусу учасника бойових дій. 
 Статус учасника бойових дій продовжує ставати нереальною мрією бійця. Бюрократична машина нелюстрованого державного апарату не виконує в повному обсязі своїх обов'язків незважаючи на створену законодавчу базу. Порядок надання статусу учасника  бойових дій учасникам АТО Кабінет міністрів ухвалив 20 серпня 2014 р., постанова №413. Він дає право на соціальні і матеріальні пільги, та основне - безоплатне медичне забезпечення, в тому числі ліки, обстеження й лікування. Захищаючи державу в запеклих боях, засідках, котлах не кожен військовий має змогу отримати підтримку від держави, тому волонтерська організація ГО "Обласний автомайдан" м. Буськ ініціювала створення центру юридичної допомоги для вояків АТО. Відділення ГО "Обласний Автомайдан" у Буську очолює Петро Жукровський, який разом з побратимами постійно доставляє вантажі з допомогою військовослужбовцям. Створення центру відбулося за допомогою колективу та особисто директора ДП "Сторонибабський спиртзавод" Юрія Лучечка який взяв на себе витрати на оренду приміщення, до слова він також є волонтером та разом з автомайданівцями доставляє допомогу військовим в зону АТО.
 На відкритті були присутні представники громадських організацій, Львівського державного університету внутрішніх справ, громадські активісти, волонтери. Представники ВО "Свобода": голова Буської районної організації партії екс-голова РДА Богдан Гринишин та депутат Буської районної ради від ВО "Свобода" Андрій Ємець. Богдан Гринишин у своєму виступі подякував волонтерам за підтримку вояків в зоні проведення АТО та побажав продуктивної праці заради захисту суверенітету України. "Тут присутні патріоти які забезпечують наших воїнів всім необхідним: продуктами, одягом, амуніцією. Є батальйони які перебувають виключно на утриманні волонтерів, адже держава є практично у стані неоголошеної гібридної війни з московією і не готова повноцінно дбати за належну підтримку вояків - учасників АТО. Нажаль, не кожен воїн-герой має змогу залишити буденні турботи: забезпечення своєї родини, оплата лікування при пораненні, але він повинен сконцентруватись на успішній участі в бойових операціях а не перейматися побутовими проблемами: за що живе його сім'я та чим платить за компослуги, концентрація на роботі потрібна для пришвидшення нашої перемоги, тому відкриття центру є вагомою допомогою військовослужбовцю. Організація забезпечує правову допомогу для надання йому статусу учасника бойових дій. Тепер наші герої не одні в боротьбі з бюрократією за отримання кров'ю заслуженого державного визнання." - зазначив "свободівець".

Президент України звільнив Богдана Гринишина з посади голови Буської райдержадміністрації

Президент України Петро Порошенко своїм Указом № 1320/2014-рп від 23 грудня 2014 року звільнив з посади голови Буської районної державної адміністрації Гринишина Богдана Дмитровича.
Нагадаємо, що 12 листопада Богдан Гринишин в числі восьми голів РДА Львівщини від партії ВО "Свобода" написав заяву на звільнення за рішенням партії.

До 106-ї річниці Степана Бандери, яку відзначатимемо 1 січня 2015 року, в Буському районі заплановано провести ряд заходів

Голова районної державної адміністрації Богдан Гринишин виступив з ініціативою на належному рівні відзначити у Буському районі 106-у річницю з дня народження українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери.
Зокрема, відділом культури та туризму райдержадміністрації заплановано провести в останню декаду грудня та протягом січня такі заходи:
1. 24 грудня 2014 року - Круглий стіл на тему: «Степан Бандера» – практик, теоретик, містик націоналістичного руху (на основі лекції Ірини Фаріон).
2. 24 грудня 2014 року - Перегляд фільму «Степан Бандера» у методичному кабінеті РНД.
3. У січні 2015 року - Виставка художньої, публіцистичної документальної літератури бібліотеки району протягом січня 2015 року.
4. У січні 2015 року - Виставка світлинної спадщини Степана Бандери,доповнена його цитатами у центральній бібліотечній системі.

В освітянських закладах Бущини у переддень відзначення 106-ї річниці з дня народження Степана Бандери проведуть тематичні уроки, під час яких школярі ознайомляться з повним небезпек та героїзму життєвим шляхом цього видатного українця, який віддав своє життя за волю і незалежність Української держави.
Довідково. Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, яке належало Австро-Угорської імперії, в сім’ї греко-католицького священика.
У студентські роки став членом Української військової організації, а згодом – Організації українських націоналістів. Його кар’єра стрімко пішла вгору, і вже за кілька років Бандера став територіальним керівником ОУН на західноукраїнських землях.
У 1934 році Бандеру заарештувала польська влада, його засудили до страти, яку згодом було замінено на довічне ув’язнення. У 1936-1939 роках він відбував термін у польських тюрмах, а свободу здобув у вересні 1939 року завдяки нападу Німеччини на Польщу.
Після розколу ОУН Бандера став керівником так званої ОУН (б) – "бандерівського руху".
Після початку Другої світової війни німці заарештували Бандеру за спробу проголошення самостійної Української держави і відрядили до концтабору Заксенгаузен.
Його випустили з концтабору в 1944 році, і за три роки Бандера став керівником Проводу ОУН.
У 1959 році Бандеру вбив агент КДБ Богдан Сташинський. Знаряддям убивства був пістолет-шприц із ціаністим калієм, агент сховав його у згорнутій у трубку газеті.
У 2010 році Бандері було посмертно присвоєно звання Героя України. Проте вже за рік рішення скасували через відсутність у нього громадянства України.

Під керівництвом голови райдержадміністрації "свободівця" Богдана Гринишина відбулося засідання комісії щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими можливостями до об’єктів громадського призначення

18 грудня голова райдержадміністрації Богдан Гринишин провів чергове засідання комісії щодо обстеження стану забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів громадського призначення.
Участь у засіданні, окрім Б.Гринишина, взяли: заступник голови РДА Н.Сервило, заступник голови районної ради М.Гаєвський, заступник Буського міського голови В.Зеленюх, керівник відділу містобудування та архітектури РДА М.Владика, представник Асоціації інвалідів Буського району В.Фабіянський, головний спеціаліст відділу містобудування та архітектури РДА О.Мельник.
Предметом обговорення під час засідання стало питання створення умов для забезпечення безперешкодного доступу зазначеній категорії громадян до супермаркету «Рукавичка», Буської міської ради, адмінбудинку районної ради та РДА. 
До цих об’єктів пандусів, або немає, або вони перебувають у стані, який не дозволяє без сторонньої допомоги скористатися ними для доступу інвалідам на візках.
За результатами розгляду та обговорень комісією прийнято рішення:
-рекомендувати Буській міській раді звернутися до керівництва магазину «Рукавичка» привести відповідно до будівельних норм існуючу систему доступності неповносправних людей до приміщення торговельного закладу в м.Буську та влаштувати турнікети для недопущення заїзду автотранспортних засобів на тротуар;
- Буській міській раді рекомендувати встановити відповідні знаки на автостоянці (площа 900-річчя Буська) для забезпечення паркування людей з обмеженими можливостями, які є власниками автомобілів;
- передбачити в бюджеті Буської міської ради кошти для влаштування пандусу до приміщення місцевого органу влади;
- рекомендувати Буській районній раді привести наявні пандуси у відповідність до вимог чинних норм та вирішити питання доступності в приміщенні фойє райради;
- проводити засідання комісії щомісячно з метою прискорення вирішення питань забезпечення доступності неповносправних до приміщень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших громадських об'єктів.

У районі виплачена щомісячна адресна допомога переселеним сім’ям

Управління соціального захисту населення Буської райдержадміністрації повідомляє про те, що у грудні 2014 року 26-ти сім’ям, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, виплачена щомісячна адресна допомога на загальну суму 26 961 грн. для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг.
Розмір допомоги визначено, виходячи з суми 442 грн. - для працездатних осіб та 884 грн. - для дітей, інвалідів та пенсіонерів ( але не більше 2 400 грн. на сім’ю).
Виплата допомоги проведена шляхом зарахування коштів на особові рахунки одержувачів.

Богдан Гринишин провів нараду щодо забезпечення роботи найбільших підприємств району в умовах частих відключень електроенергії

17 грудня голова районної державної адміністрації Богдан Гринишин провів нараду з керівниками найбільших підприємств району щодо забезпечення їх роботи в умовах планових відключень електроенергії.
Участь у нараді взяли керівники ДП «Укрспирт», ТОВ «Буський консервний завод», СП «Олнова», ТзОВ «Хеммель-Україна», ВАТ «Буський пивзавод», прокурор району Р.Романик, в.о.начальника РВ ГУМВСУ В.Шевцов, начальник Буського РЕМ М.Адамик.
Учасники наради поінформували очільника району про стан забезпечення виробничого процесу на підприємствах в умовах частих відключень електроенергії, їх вплив на результати роботи та зайнятість працівників, ознайомилися з графіком відключень, який довів до керівників начальник Буського РЕМу.
Голова РДА Б.Гринишин рекомендував скоректувати виробничий процес на підприємствах, врахувавши доведений графік відключень, розглянути можливість часткового переходу до роботи у нічний час і вихідні дні.

Хто та чому насправді гальмує затвердження генплану у Красному?

У минулому номері газети «Воля Народу» селищний голова Красного Олег Лотоцький красномовно описав про те, яке «райське» життя настане у селищі у разі затвердження генплану саме у його версії. Проте після детального вивчення генплану складається враження, що виграють від цього лише вузькі кола, наближені до О. Лотоцького. ВО «Свобода» наполягає на затвердженні генплану ще до кінця цього року, але лише із врахуванням думки та інтересів громади селища Красного.

                                         

Отже, з чого насправді все почалося …

Приблизно півтора місяці тому у «Волі Народу» з’явилося оголошення Красненської селищної ради про те, що вже готова кінцева версія нового генерального плану і що будь-які зауваження та пропозиції мешканці Красного можуть подати протягом чотирьох робочих днів. Розмістити оголошення у газеті зобов’язує закон, але який відсоток краснян його помітив та мав можливість ознайомитися із генпланом? Якщо б селищний голова О. Лотоцький дійсно хотів прозоро та демократично провести процедуру затвердження нового генерального плану, то мав би докласти усіх зусиль, щоб сповістити про це максимальну кількість людей та використати усі можливі джерела інформування своєї громади. Але з його подальших подій можна зробити висновок, що прозоре прийняття генплану зовсім не входило у його плани, адже вже через три дні після останньої дати внесення мешканцями своїх зауважень була проведена сесія селищної ради, на якій планувалося затвердити генплан. На пропозицію активних мешканців Красного провести публічну презентацію нового генплану перед громадою Красного, вислухати її зауваження чи пропозиції і лише тоді затверджувати його на сесії О. Лотоцький не пристав, посилаючись на те, що колись громадські слухання на цю тему вже були. Так, дійсно, колись вже проходили громадські слухання по генплану, на яких були присутні приблизно аж двадцять п’ятеро людей. Тільки готового генплану на той час ще не було і про що тоді взагалі можна було говорити? Найцікавішим є те, що на наступній сесії саме від «свободівців» та красненських активістів селищні депутати Красного дізналися, що робота над генпланом вже завершена. Вони не те що не бачили той генплан на власні очі, але й навіть не знали про те, що він вже готовий. То ж у будь-якої розсудливої людини виникає питання: яким чином депутати мали би затвердити найголовніший документ Красного на наступні п’ять років (оскільки перші зміни можна вносити лише через п’ять років після затвердження), якщо вони його перед тим навіть не бачили? У народі це називається «купувати кота у мішку».

Уважно дослідивши генплан громадські активісти знайшли понад п’ятдесят недоліків: неправильно написані вулиці Красного, відсутність у генплані багатьох будинків та споруд, а також багато інших помилок, наприклад, у двох депутатів через їхні приватні земельні ділянки пролягала … дорога, а в одного з них територія була позначена як промислова зона. Звернули також увагу на те, що у декількох місцях, особливо вздовж річки Гологірка великі ласі шматки у гарних місцях розробники генплану пропонували вилучити з користування громади (пасовиська, городи) та перетворити їх на ставки та зони відпочинку. Під приватний бізнес? В принципі, у цьому нічого поганого немає, але є одне але: чи питався О. Лотоцький свою громаду, чи вона щось отримає взамін і чи погоджується вона з такими планами? Ні, не питався, тому й старався якнайшвидше і без зайвого розголосу «провести»генплан через сесію у такому вигляді, у якому йому та його оточенню було потрібно.

До речі, кілька років тому О. Лотоцький вже «вивів» через сесію та забрав у людей в районі вулиці І. Тиктора землю при річці Гологірка, якою активно користувалася громада. А «щасливими» власниками забраної у громади території став син О. Лотоцького, двоє селищних депутатів та тодішній начальник районної міліції. «Хапнули» цю землю під ведення особистого селянського господарства, а у генплані вже «намалювали» собі містобудівну зону, у якій можна здійснювати будівництво. Саме «свободівці» та місцеві активісти змусили О. Лотоцького зазначити у генплані те цільове призначення, під яке він його взяв.

Багато родин, що мешкають у великому кварталі, відомому у Красному як «Козопас», роками користувалися родючими городами біля річки Гологірки; вони й гадки не мали, що О. Лотоцький вирішивтакож перетворити цю територію на зону відпочинку. Красненські активісти зайнялися інформуванням громади про плани О. Лотоцького та закликали людей прийти та висловити свою думку на громадських слуханнях по генплану, які під тиском громадськості був змушений провести селищний голова. Знову ж таки, О. Лотоцький завдав собі клопоту лише щодо інформування селищних депутатів, а інформуванням мешканців Красного про громадські слухання знову були змушені зайнятися «свободівці». Громада та її думка селищного голову не дуже цікавить, і чим менше людей би прийшло, тим краще було б для нього.

Проте людей назбиралося повний зал народного дому Красного. Дискусії були гарячими, люди обурювалися тим, що їхню думку ніхто ніколи не враховував. Під тиском громадськості розробникам генплану та О. Лотоцькому довелося пообіцяти не забирати у людей городи та врахувати інші їх вимоги. Загалом, 2 грудня стало «чорним вівторком» для голови О. Лотоцького, оскільки люди вперше мали змогу висловити йому свою критику та невдоволення з багатьох інших питань.

На громадських слуханнях громада поставила також іншу вимогу: в одній із центральних частин Красного між поселенням цукровиків та комбікормовим заводом О. Лотоцький запланував промислову зону, а ділянки під забудову хотів виділити людям на околицях селища. Весь зал одноголосно висловився проти такого планування, адже люди у нас – небагаті і їм важко буде у майбутньому прокладати комунікації та облаштовувати вулиці до таких віддалених місць. Були також висловлені екологічні аргументи проти розміщення у центрі Красного промислової зони. Тому прозвучала пропозиція промислову зону запланувати на околицях селища, а центральну частину виділити людям під забудову.

Вже через кілька днів після громадських слухань була запланована сесія селищної ради, на якій генеральний план із поправками мав бути затверджений депутатами. Проте виявилось, що по дрібних питаннях О. Лотоцький пішов на зустріч своїй громаді, але думку по ключовому питанні щодо розміщення промислової зони вирішив проігнорувати, мотивуючи це тим, що ця територія поки що є за межами Красного, а включити її у межі селища можна лише у вигляді промислової зони. Звичайно, що цей аргумент –неправда та звичайнісінька маніпуляція для захисту невідомо чиїх інтересів, бо дану спірну територію можна включити у межі селища з іншим цільовим призначення, ніж землі промисловості. На сесію знову прийшли мешканці Красного, обурені черговим намаганням проігнорувати та обдурити їх. Після двогодинних дебатів депутати все таки вирішили прислухатися до своїх земляків та проголосували за рішення про доопрацювання генплану і затвердження його дещо пізніше із врахуванням вимог своєї громади.Селищний голова Красного О. Лотоцький може скільки завгодно звинувачувати місцевих «свободівців» та інших активістів у тому, що вони хочуть зірвати прийняття генплану, який би дозволив виділити земельні ділянки воякам АТО та іншим громадянам, однак метою всіх цих недолугих «благих намірів» є банальне прикриття непрофесійної розробки генерального плану, на який з бюджету селища виділена немала сума коштів, лобіювання бізнес інтересів самого голови та наближених до нього кіл, а також повне ігнорування інтересів та думки місцевої громади. Зрештою, чи можна вважати турботою про вояків АТО та інших громадян те, що більшість з них отримають ділянки під забудову де вони не зможуть провести жодних комунікацій? Чи можна вважати турботою про свою громаду планувати розвиток промислової зони у центрі населеного пункту, тоді як у цивілізованому світі промислові об’єкти стараються будувати як мінімум на околицях населених пунктів? То чиї ж тоді інтереси обстоює Красненський голова?

Великому населеному пункту місцева влада намагається нав’язати своє бачення його розвитку та завуалювати свої інтереси у новому генплані, приховуючи свої дії від своєї ж громади, ігноруючи цю громаду, а в деяких випадках – завдаючи її шкоди. То ж в чому неправа «Свобода», коли вона виступає за якнайшвидше затвердження нового генерального плану, але із врахуванням волі громади Красного? У чому неправі «свободівці», котрі інформують своїх земляків про те, що ж насправді відбувається у Красному, та намагаються заставити владу прислухатися до простих мешканців у прийнятті стратегічних рішень, які зачіпають інтереси громади?

Генплан має всі шанси, щоб бути прийнятим ще до кінця цього року, і ми вимагаєм від О. Лотоцького не затягувати цей процес. Все, що потрібно йому для цього зробити– це врахувати інтереси громади у новому генплані.. Сподіваємося, що часи, коли долю цілих населених пунктів вирішували кілька людей, відійшли у минуле. Саме за це ми боролися на Майдані минулої зими. Саме за нову країну воюють сьогодні на сході держави українські вояки. «Свобода» та громадські активісти докладутьусіх зусиль, щоб не дозволити мати людей за ніщо!

Фракція ВО «СВОБОДА»

в Буській районній раді

37-ма сесія Буської районної ради не підтримала "Автомайдан". ВО "Свобода" одноголосно "ЗА"

11 грудня відбулося 37-ме сесійне засідання Буської районої ради. На порядку денному було розглянуто низку актуальних питань. В розминці було заслухано інформацію щодо ситуації про вимкнення електроенергії на території району, з якою ознайомив начальник Буського РЕМ.
 Під час розгляду питання внесення змін до показників районного бюджету Буського району на 2014 рік,  керівник фінансового управління повідомив, що бюджет виконується в повному обсязі, а це є доволі хорошим показником за такий великий період часу. Були проголосовані зміни до районного бюджету.

Резонанс викликало шосте питання, а саме надання в оренду приміщення яке належить Буській районній раді. Претендентами була ГО "Обласний Автомайдан", яка займається збором та поставкою продовольства військовослужбовцям в зону АТО. Згідно законодавства для надання в оренду нерухомого майна районна рада повинна провести певну процедуру, мав бути оголошений конкурс, а засоби масової інформації районої ради (газета "Воля Народу") розмістити оголошення.

Таке оголошення було, але прочитати його можливо було людям з дуже хорошим зором та унікально розвиненою увагою. Все ж ГО "Обласний автомайдан" подав заявку на отримання офісу і останнє слово залишилося за депутатами районної ради. Депутати хотіли заслухати керівника громадської організації, але він на даний час перебував в зоні АТО та не міг бути присутній на сесії. Раніше Буська районна рада завжди сприяла громадським організаціям надававши приміщення для їхньої діяльності. Представник газети "Воля Народу" депутат районної ради від ВО "Батьківщина" повідомила, що, ця організація неспроможна платити за комунальні послуги тому не потрібно надавати їм приміщення "на халяву". Чи не задумувалася вона що ця організація чи не єдина в районі яка реально возить допомогу в зону АТО нашим хлопцям а її члени працюють, використовуючи власний час та зусилля стараються допомогти військовим продовольством, одягом, амуніцією. Голова Буської РДА "свободівець" Богдан Гринишин запропонував прийняти програму підтримки громадської організації і компенсації компослуг балансоотримувачу газеті "Воля Народу". На погляд ВО "Свобода" хлопців не спитали чи готові вони самостійно оплачувати компослуги, натомість були висловлені такі припущення:

"Та ж вони будуть платити з зібраних коштів на АТО!!!", але ніхто навіть не задумався що коли не нададуть приміщення для збору тих коштів то і збору власне може ніякого не бути. Отже, за результатами голосування депутати не підтримали надання приміщення ГО "Облавтомайдан", натомість умудрилися запропонувати цікаві схеми надання офісу у відділі культури та районній раді, що суперечить чинному законодавству.  Фракція ВО "Свобода" одноголосно голосувала "ЗА" надання приміщення в оренду за одну гривню. Нехай громада району робить висновки чи це достойний рівень підтримки депутатського корпусу Буської райради для організації яка возить допомогу в АТО чи ні...
Фракція ВО "Свобода" буде вишукувати можливість допомогти з приміщенням ГО "Облавтомайдан".

Школярі Гумниської школи отримали солодкі дарунки напередодні новорічних свят

9 грудня, до школярів загальноосвітньої школи с. Гумнисько завітав голова районної держадміністрації Богдан Гринишин разом з депутатом районної ради - підприємцем Ігорем Іваськівим та Гумниським сільським головою. Вони передали учням солодощі до Миколая,придбані п.Ігорем, побажали дітлахам змістовно провести новорічно-різдвяні свята, які невпинно наближаються.
Під час відвідин навчального закладу та бібліотеки відбувся обмін думками за участю педагогів щодо широкого кола питань: організації навчального процесу, гарячого харчування школярів, забезпечення належного температурного режиму, дозвілля молоді, проблемних питань населеного пункту та шляхів їх вирішення.

Бущани зустрічали військових 3-го батальйону територіальної оборони Львівщини, які поверталися додому з зони АТО

5 грудня, військовослужбовці 3-го батальйону територіальної оборони Львівщини які перебували 5 місяців в зоні проведення антитерористичної операції повернулися додому у коротку відпустку. Мешканці Буська на чолі з головою райдержадміністрації "свободівцем" Богданом Гринишиним зустріли воїнів з державними прапорами під вигуки "Героям Слава". Три автобуси з військовими зупинилися біля кафе на трасі Київ-Чоп щоб привітатися з людьми і далі рушили на зустріч зі своїми рідними та близькими.

Богдан Гринишин взяв участь в урочистому відкритті третьої садкової групи ДНЗ "Казка" в с.Ожидів

4 грудня відбулося урочисте відкриття третьої садкової групи ДНЗ "Казка" в с.Ожидів. Діти у національних костюмах вітали гостей свята укрїнськими віршами та піснями. На відкритті було присутнє керівництво Буської РДА на чолі з головою "свободівцем" Богданом Гринишиним, який привітав малят з відкриттям групи а також зі святом Введення в храм Пресвятої Богородиці, побажав здоров'я, наснаги до навчання та Божої опіки. Нагадуємо, що Львівська обласна рада виділила 50 тисяч гривень з обласного бюджету на відкриття групи.

Газета «Експрес» затягує розгляд справ, не з’являючись на судові засідання

1 грудня 2014 року у Франківському районному суді м. Львова мало відбутися слухання двох справ за позовом члена Політради ВО «Свобода» Ірини Сех проти газети «Експрес», однак представники відповідача не прийшли на засідання. ВО «Свобода» вважає, що керівництво «Експресу» свідомо затягує розгляд справ, сподіваючись уникнути відповідальності.

Як повідомив адвокат Ірини Сех Віктор Яцюк, ще в серпні цього року було відкрито провадження за двома позовами проти газети «Експрес», однак відповідач подав апеляцію про те, що справу мають слухати не у Франківському районному суді, а в Яворівському, за місцем реєстрації підприємства.«Насправді це були чергові маніпуляції «Експресу» з метою відтягнути слухання справи. Зрештою Апеляційний суд Львівської області виніс рішення на користь позивача – справу повернули у Франківський районний суд, за фактичним місцем розташування редакції газети. На сьогодні було призначено слухання справ по суті, однак представник відповідача не з’явився. Очевидно, відтягує час, бо шукає спосіб уникнення відповідальності», – зазначив адвокат. 

  

Нагадаємо, у серпні 2014 року Франківський районний суд міста Львова відкрив провадження у двох справах за позовом Ірини Сех до газети «Експрес». У позовах Ірина Сех просить суд зобов’язати видання спростувати наклепницьку інформацію стосовно неї. Зокрема, позивач вимагає спростування брехливої інформації, опублікованої в газеті «Експрес» у матеріалі під назвою «Прогульниця Сех і дві її зарплати», в якому стверджується, що начебто Ірина Сех отримує зарплати на двох посадах. В іншому позові Ірина Сех оскаржує наклепницьку інформацію, викладену в матеріалі під назвою «Губернаторка Сех знову говорить неправду». У цій статті, зокрема стверджується, що Ірина Сех була відсутня на частині пленарних засідань Верховної Ради України, при цьому, в дні цих засідань начебто була відсутня на роботі в Львівській обласній державній адміністрації. Як зазначено в позовних заявах, опублікована інформація не відповідає дійсності, є неправдивою, порушує права позивача і завдає йому моральної шкоди. 

У травні 2014 року Ірина Сех подала на газету «Експрес» до суду за наклеп у публікації «Сех, перестань рубати ліс».

Раніше Ірина Сех виграла суд проти газети «Дзвони нації», яка опублікувала наклепницьку інформацію схожого змісту.

Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»

ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ КРАСНОГО!

У вівторок, 02 грудня 2014 року, о 16:00 у приміщенні Народного Дому 
відбудеться презентація генерального плану с.м.т. Красне. Під час попереднього 
перегляду було виявлено, що генеральний план містить багато помилок, неточностей 
та суперечностей, тому просимо Вас переглянути його, перевірити, чи ці недоліки 
не вплинуть на Вашу приватну власність, і висловити Ваші можливі зауваження та 
пропозиції його розробникам, оскільки протягом п’яти років після його затвердження 
до нього не можна буде вносити зміни. Закликаємо Вас бути небайдужими, попередньо
ознайомитися з генеральним планом та прийти на його презентацію у вівторок.
Пропонуємо Вам для перегляду 
електронну версію генерального плану:
(За консультаціями прохання звертатись до ініціаторів проведеня громадського 
обговорення "свободівців":
(067) 254 57 54, m.chuchman@gmail.com (Микола Чучман)
(067) 171 51 90, yhumavolodumur@ukr.net (Володимир Юхима)