пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

До 106-ї річниці Степана Бандери, яку відзначатимемо 1 січня 2015 року, в Буському районі заплановано провести ряд заходів

Голова районної державної адміністрації Богдан Гринишин виступив з ініціативою на належному рівні відзначити у Буському районі 106-у річницю з дня народження українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери.
Зокрема, відділом культури та туризму райдержадміністрації заплановано провести в останню декаду грудня та протягом січня такі заходи:
1. 24 грудня 2014 року - Круглий стіл на тему: «Степан Бандера» – практик, теоретик, містик націоналістичного руху (на основі лекції Ірини Фаріон).
2. 24 грудня 2014 року - Перегляд фільму «Степан Бандера» у методичному кабінеті РНД.
3. У січні 2015 року - Виставка художньої, публіцистичної документальної літератури бібліотеки району протягом січня 2015 року.
4. У січні 2015 року - Виставка світлинної спадщини Степана Бандери,доповнена його цитатами у центральній бібліотечній системі.

В освітянських закладах Бущини у переддень відзначення 106-ї річниці з дня народження Степана Бандери проведуть тематичні уроки, під час яких школярі ознайомляться з повним небезпек та героїзму життєвим шляхом цього видатного українця, який віддав своє життя за волю і незалежність Української держави.
Довідково. Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, яке належало Австро-Угорської імперії, в сім’ї греко-католицького священика.
У студентські роки став членом Української військової організації, а згодом – Організації українських націоналістів. Його кар’єра стрімко пішла вгору, і вже за кілька років Бандера став територіальним керівником ОУН на західноукраїнських землях.
У 1934 році Бандеру заарештувала польська влада, його засудили до страти, яку згодом було замінено на довічне ув’язнення. У 1936-1939 роках він відбував термін у польських тюрмах, а свободу здобув у вересні 1939 року завдяки нападу Німеччини на Польщу.
Після розколу ОУН Бандера став керівником так званої ОУН (б) – "бандерівського руху".
Після початку Другої світової війни німці заарештували Бандеру за спробу проголошення самостійної Української держави і відрядили до концтабору Заксенгаузен.
Його випустили з концтабору в 1944 році, і за три роки Бандера став керівником Проводу ОУН.
У 1959 році Бандеру вбив агент КДБ Богдан Сташинський. Знаряддям убивства був пістолет-шприц із ціаністим калієм, агент сховав його у згорнутій у трубку газеті.
У 2010 році Бандері було посмертно присвоєно звання Героя України. Проте вже за рік рішення скасували через відсутність у нього громадянства України.

Під керівництвом голови райдержадміністрації "свободівця" Богдана Гринишина відбулося засідання комісії щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими можливостями до об’єктів громадського призначення

18 грудня голова райдержадміністрації Богдан Гринишин провів чергове засідання комісії щодо обстеження стану забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів громадського призначення.
Участь у засіданні, окрім Б.Гринишина, взяли: заступник голови РДА Н.Сервило, заступник голови районної ради М.Гаєвський, заступник Буського міського голови В.Зеленюх, керівник відділу містобудування та архітектури РДА М.Владика, представник Асоціації інвалідів Буського району В.Фабіянський, головний спеціаліст відділу містобудування та архітектури РДА О.Мельник.
Предметом обговорення під час засідання стало питання створення умов для забезпечення безперешкодного доступу зазначеній категорії громадян до супермаркету «Рукавичка», Буської міської ради, адмінбудинку районної ради та РДА. 
До цих об’єктів пандусів, або немає, або вони перебувають у стані, який не дозволяє без сторонньої допомоги скористатися ними для доступу інвалідам на візках.
За результатами розгляду та обговорень комісією прийнято рішення:
-рекомендувати Буській міській раді звернутися до керівництва магазину «Рукавичка» привести відповідно до будівельних норм існуючу систему доступності неповносправних людей до приміщення торговельного закладу в м.Буську та влаштувати турнікети для недопущення заїзду автотранспортних засобів на тротуар;
- Буській міській раді рекомендувати встановити відповідні знаки на автостоянці (площа 900-річчя Буська) для забезпечення паркування людей з обмеженими можливостями, які є власниками автомобілів;
- передбачити в бюджеті Буської міської ради кошти для влаштування пандусу до приміщення місцевого органу влади;
- рекомендувати Буській районній раді привести наявні пандуси у відповідність до вимог чинних норм та вирішити питання доступності в приміщенні фойє райради;
- проводити засідання комісії щомісячно з метою прискорення вирішення питань забезпечення доступності неповносправних до приміщень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших громадських об'єктів.

У районі виплачена щомісячна адресна допомога переселеним сім’ям

Управління соціального захисту населення Буської райдержадміністрації повідомляє про те, що у грудні 2014 року 26-ти сім’ям, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, виплачена щомісячна адресна допомога на загальну суму 26 961 грн. для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг.
Розмір допомоги визначено, виходячи з суми 442 грн. - для працездатних осіб та 884 грн. - для дітей, інвалідів та пенсіонерів ( але не більше 2 400 грн. на сім’ю).
Виплата допомоги проведена шляхом зарахування коштів на особові рахунки одержувачів.

Богдан Гринишин провів нараду щодо забезпечення роботи найбільших підприємств району в умовах частих відключень електроенергії

17 грудня голова районної державної адміністрації Богдан Гринишин провів нараду з керівниками найбільших підприємств району щодо забезпечення їх роботи в умовах планових відключень електроенергії.
Участь у нараді взяли керівники ДП «Укрспирт», ТОВ «Буський консервний завод», СП «Олнова», ТзОВ «Хеммель-Україна», ВАТ «Буський пивзавод», прокурор району Р.Романик, в.о.начальника РВ ГУМВСУ В.Шевцов, начальник Буського РЕМ М.Адамик.
Учасники наради поінформували очільника району про стан забезпечення виробничого процесу на підприємствах в умовах частих відключень електроенергії, їх вплив на результати роботи та зайнятість працівників, ознайомилися з графіком відключень, який довів до керівників начальник Буського РЕМу.
Голова РДА Б.Гринишин рекомендував скоректувати виробничий процес на підприємствах, врахувавши доведений графік відключень, розглянути можливість часткового переходу до роботи у нічний час і вихідні дні.

Хто та чому насправді гальмує затвердження генплану у Красному?

У минулому номері газети «Воля Народу» селищний голова Красного Олег Лотоцький красномовно описав про те, яке «райське» життя настане у селищі у разі затвердження генплану саме у його версії. Проте після детального вивчення генплану складається враження, що виграють від цього лише вузькі кола, наближені до О. Лотоцького. ВО «Свобода» наполягає на затвердженні генплану ще до кінця цього року, але лише із врахуванням думки та інтересів громади селища Красного.

                                         
Отже, з чого насправді все почалося …
Приблизно півтора місяці тому у «Волі Народу» з’явилося оголошення Красненської селищної ради про те, що вже готова кінцева версія нового генерального плану і що будь-які зауваження та пропозиції мешканці Красного можуть подати протягом чотирьох робочих днів. Розмістити оголошення у газеті зобов’язує закон, але який відсоток краснян його помітив та мав можливість ознайомитися із генпланом? Якщо б селищний голова О. Лотоцький дійсно хотів прозоро та демократично провести процедуру затвердження нового генерального плану, то мав би докласти усіх зусиль, щоб сповістити про це максимальну кількість людей та використати усі можливі джерела інформування своєї громади. Але з його подальших подій можна зробити висновок, що прозоре прийняття генплану зовсім не входило у його плани, адже вже через три дні після останньої дати внесення мешканцями своїх зауважень була проведена сесія селищної ради, на якій планувалося затвердити генплан. На пропозицію активних мешканців Красного провести публічну презентацію нового генплану перед громадою Красного, вислухати її зауваження чи пропозиції і лише тоді затверджувати його на сесії О. Лотоцький не пристав, посилаючись на те, що колись громадські слухання на цю тему вже були. Так, дійсно, колись вже проходили громадські слухання по генплану, на яких були присутні приблизно аж двадцять п’ятеро людей. Тільки готового генплану на той час ще не було і про що тоді взагалі можна було говорити? Найцікавішим є те, що на наступній сесії саме від «свободівців» та красненських активістів селищні депутати Красного дізналися, що робота над генпланом вже завершена. Вони не те що не бачили той генплан на власні очі, але й навіть не знали про те, що він вже готовий. То ж у будь-якої розсудливої людини виникає питання: яким чином депутати мали би затвердити найголовніший документ Красного на наступні п’ять років (оскільки перші зміни можна вносити лише через п’ять років після затвердження), якщо вони його перед тим навіть не бачили? У народі це називається «купувати кота у мішку».
Уважно дослідивши генплан громадські активісти знайшли понад п’ятдесят недоліків: неправильно написані вулиці Красного, відсутність у генплані багатьох будинків та споруд, а також багато інших помилок, наприклад, у двох депутатів через їхні приватні земельні ділянки пролягала … дорога, а в одного з них територія була позначена як промислова зона. Звернули також увагу на те, що у декількох місцях, особливо вздовж річки Гологірка великі ласі шматки у гарних місцях розробники генплану пропонували вилучити з користування громади (пасовиська, городи) та перетворити їх на ставки та зони відпочинку. Під приватний бізнес? В принципі, у цьому нічого поганого немає, але є одне але: чи питався О. Лотоцький свою громаду, чи вона щось отримає взамін і чи погоджується вона з такими планами? Ні, не питався, тому й старався якнайшвидше і без зайвого розголосу «провести»генплан через сесію у такому вигляді, у якому йому та його оточенню було потрібно.
До речі, кілька років тому О. Лотоцький вже «вивів» через сесію та забрав у людей в районі вулиці І. Тиктора землю при річці Гологірка, якою активно користувалася громада. А «щасливими» власниками забраної у громади території став син О. Лотоцького, двоє селищних депутатів та тодішній начальник районної міліції. «Хапнули» цю землю під ведення особистого селянського господарства, а у генплані вже «намалювали» собі містобудівну зону, у якій можна здійснювати будівництво. Саме «свободівці» та місцеві активісти змусили О. Лотоцького зазначити у генплані те цільове призначення, під яке він його взяв.
Багато родин, що мешкають у великому кварталі, відомому у Красному як «Козопас», роками користувалися родючими городами біля річки Гологірки; вони й гадки не мали, що О. Лотоцький вирішивтакож перетворити цю територію на зону відпочинку. Красненські активісти зайнялися інформуванням громади про плани О. Лотоцького та закликали людей прийти та висловити свою думку на громадських слуханнях по генплану, які під тиском громадськості був змушений провести селищний голова. Знову ж таки, О. Лотоцький завдав собі клопоту лише щодо інформування селищних депутатів, а інформуванням мешканців Красного про громадські слухання знову були змушені зайнятися «свободівці». Громада та її думка селищного голову не дуже цікавить, і чим менше людей би прийшло, тим краще було б для нього.
Проте людей назбиралося повний зал народного дому Красного. Дискусії були гарячими, люди обурювалися тим, що їхню думку ніхто ніколи не враховував. Під тиском громадськості розробникам генплану та О. Лотоцькому довелося пообіцяти не забирати у людей городи та врахувати інші їх вимоги. Загалом, 2 грудня стало «чорним вівторком» для голови О. Лотоцького, оскільки люди вперше мали змогу висловити йому свою критику та невдоволення з багатьох інших питань.
На громадських слуханнях громада поставила також іншу вимогу: в одній із центральних частин Красного між поселенням цукровиків та комбікормовим заводом О. Лотоцький запланував промислову зону, а ділянки під забудову хотів виділити людям на околицях селища. Весь зал одноголосно висловився проти такого планування, адже люди у нас – небагаті і їм важко буде у майбутньому прокладати комунікації та облаштовувати вулиці до таких віддалених місць. Були також висловлені екологічні аргументи проти розміщення у центрі Красного промислової зони. Тому прозвучала пропозиція промислову зону запланувати на околицях селища, а центральну частину виділити людям під забудову.
Вже через кілька днів після громадських слухань була запланована сесія селищної ради, на якій генеральний план із поправками мав бути затверджений депутатами. Проте виявилось, що по дрібних питаннях О. Лотоцький пішов на зустріч своїй громаді, але думку по ключовому питанні щодо розміщення промислової зони вирішив проігнорувати, мотивуючи це тим, що ця територія поки що є за межами Красного, а включити її у межі селища можна лише у вигляді промислової зони. Звичайно, що цей аргумент –неправда та звичайнісінька маніпуляція для захисту невідомо чиїх інтересів, бо дану спірну територію можна включити у межі селища з іншим цільовим призначення, ніж землі промисловості. На сесію знову прийшли мешканці Красного, обурені черговим намаганням проігнорувати та обдурити їх. Після двогодинних дебатів депутати все таки вирішили прислухатися до своїх земляків та проголосували за рішення про доопрацювання генплану і затвердження його дещо пізніше із врахуванням вимог своєї громади.Селищний голова Красного О. Лотоцький може скільки завгодно звинувачувати місцевих «свободівців» та інших активістів у тому, що вони хочуть зірвати прийняття генплану, який би дозволив виділити земельні ділянки воякам АТО та іншим громадянам, однак метою всіх цих недолугих «благих намірів» є банальне прикриття непрофесійної розробки генерального плану, на який з бюджету селища виділена немала сума коштів, лобіювання бізнес інтересів самого голови та наближених до нього кіл, а також повне ігнорування інтересів та думки місцевої громади. Зрештою, чи можна вважати турботою про вояків АТО та інших громадян те, що більшість з них отримають ділянки під забудову де вони не зможуть провести жодних комунікацій? Чи можна вважати турботою про свою громаду планувати розвиток промислової зони у центрі населеного пункту, тоді як у цивілізованому світі промислові об’єкти стараються будувати як мінімум на околицях населених пунктів? То чиї ж тоді інтереси обстоює Красненський голова?
Великому населеному пункту місцева влада намагається нав’язати своє бачення його розвитку та завуалювати свої інтереси у новому генплані, приховуючи свої дії від своєї ж громади, ігноруючи цю громаду, а в деяких випадках – завдаючи її шкоди. То ж в чому неправа «Свобода», коли вона виступає за якнайшвидше затвердження нового генерального плану, але із врахуванням волі громади Красного? У чому неправі «свободівці», котрі інформують своїх земляків про те, що ж насправді відбувається у Красному, та намагаються заставити владу прислухатися до простих мешканців у прийнятті стратегічних рішень, які зачіпають інтереси громади?
Генплан має всі шанси, щоб бути прийнятим ще до кінця цього року, і ми вимагаєм від О. Лотоцького не затягувати цей процес. Все, що потрібно йому для цього зробити– це врахувати інтереси громади у новому генплані.. Сподіваємося, що часи, коли долю цілих населених пунктів вирішували кілька людей, відійшли у минуле. Саме за це ми боролися на Майдані минулої зими. Саме за нову країну воюють сьогодні на сході держави українські вояки. «Свобода» та громадські активісти докладутьусіх зусиль, щоб не дозволити мати людей за ніщо!

Фракція ВО «СВОБОДА»

в Буській районній раді