Ми – Українці. Ми – у своїй, Богом даній країні.
Даруй нам, Боже, звитягу,
щоб стати творцями Великої Держави.
Головною метою Всеукраїнського об’єднання «Свобода» є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації.
Для досягнення цієї мети ВО «Свобода» пропонує чіткий план негайних першочергових кроків.
І. Влада і суспільство. Докорінне очищення та справедливий лад
1. Провести люстрацію влади. Усунути від влади аґентуру КҐБ та держслужбовців, які працювали на керівних посадах в КПСС.
2. Оприлюднити списки агентів КҐБ СССР, які перебували або перебувають на державній службі в Україні та інших суспільно значущих посадах.
3. Призначати на звільнені після люстрації вакансії молодих фахівців, випускників українських вишів, відібраних за принципами патріотизму і професіоналізму та, після підвищення кваліфікації, на спеціальних державних управлінських курсах.
4. Встановити обов'язкову перевірку держслужбовців та кандидатів на виборні посади з допомогою поліграфа ("детектора брехні") на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та на наявність подвійного громадянства.
5. Ухвалити спеціальний антикорупційний Закон про контроль не тільки доходів, але й видатків державних посадовців та членів їхніх сімей.
6. Запровадити в кримінальному законодавстві принцип "чим вища державна посада, тим вищий рівень відповідальності за скоєний злочин".
7. Встановити в паспорті та свідоцтві про народження графу "національність". Визначати національність за Свідоцтвом про народження або Свідоцтвом про народження батьків, враховуючи побажання громадянина України.
8. Запровадити кримінальну відповідальність за будь-які прояви українофобії.
9. Винести на всенародне обговорення проект Закону про пропорційне представництво в органах виконавчої влади українців та представників національних меншин.
10. Винести на всенародне обговорення проект Конституції, згідно з яким Українська Держава є президентською республікою, Президент України є главою Української Держави, головнокомандувачем Збройних Сил України і безпосередньо очолює Уряд України.
11. Скоротити термін перебування на посаді Президента України до чотирьох років (одна і та сама особа може обіймати цю посаду не більше ніж два терміни поспіль). Обирати Президентом можна лише громадянина України за народженням, який проживає останні 20 років в України, досяг 35-ти річного віку, володіє і спілкується державною мовою, не був судимий і не притягувався до відповідальності за проступки антиукраїнського характеру.
12. Запровадити пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими виборчими списками. Обирати депутатом парламенту можна громадянина України, який останні 10 років проживає в Україні, досяг 18-ти років, володіє і спілкується державною мовою, є дієздатним та несудимим.
13. Забезпечити рівний доступ усіх учасників виборів до ЗМІ для висвітлення своїх програмних засад, дебатів тощо. Заборонити платну політичну рекламу у ЗМІ за три місяці до початку та впродовж усієї виборчої кампанії.
14. Зобов'язати кандидатів на всі виборні посади вказувати в офіційних біографіях національну приналежність, усі попередні (від совєцьких часів) партійні та державні посади і судимості – не лише непогашені, але й погашені. Знімати кандидатів з реєстрації через приховування біографічних фактів або позбавляти депутатів мандату, якщо приховування виявиться після виборів.
15. Забезпечити рівну участь у виборчих комісіях представників усіх політичних сил, що беруть участь у виборах.
16. Скасувати депутатську недоторканність щодо кримінальних та економічних злочинів. Заборонити притягнення до юридичної відповідальності депутатів усіх рівнів за їхню політичну позицію, висловлювання і характер голосування в радах та їхніх органах (окрім випадків антиукраїнської, антидержавної, українофобської діяльності).
17. Обмежити термін дії парламенту та місцевих рад з п'яти до трьох років. Скоротити кількість народних депутатів України у парламенті до 300.
18. Запровадити дактилоскопічне голосування (за відбитком пальця) з метою забезпечення винятково особистої участі народних депутатів у роботі парламенту.
19. Заборонити збільшувати розмір заробітної плати та інших матеріальних винагород народним депутатам протягом чинності їхніх повноважень.
20. Запровадити обрання: місцевих суддів – громадою строком на 5 років, суддів апеляційних судів – з'їздом суддів місцевих судів строком на 7 років, суддів Верховного Суду – з'їздом суддів України строком на 10 років.
21. Підвищити віковий ценз судді до 30 років. Обирати суддею можна громадянина України, який має досвід роботи в галузі права не менше ніж 5 років, є дієздатним та несудимим, і який останні 10 років проживає в Україні та володіє і спілкується державною мовою.
22. Забезпечити прозоре і загальнодоступне функціонування єдиного реєстру судових рішень з метою однакового застосування закону всіма судами держави.
23. Здійснювати відшкодування моральних або матеріальних збитків, яких зазнає особа через неправомірні рішення органів державної влади, місцевого самоврядування та дії посадовців, у повному розмірі коштом винуватців. Відшкодовувати збитки за неправомірне судове рішення коштом судді, що його ухвалив.
24. Винести на всенародне обговорення проект закону про нову трирівневу систему адміністративно-територіального устрою України, яку складають 300 повітів, а також міста, селища і села.
25. Запровадити мажоритарну систему виборів для депутатів сільських, селищних та міських рад, пропорційно-мажоритарну (змішану) – для депутатів повітових рад. Обирати депутатом місцевої ради можна громадянина України, який на день виборів досяг 18 років, є дієздатним, не судимим і проживає на території громади не менше ніж 5 років.
26. Забезпечити територіальним громадам право шляхом таємного, рівного і прямого виборчого права обирати на 3 роки сільського, селищного, міського та повітового голову, який очолює виконавчий комітет. Обирати сільських, селищних, міських та повітових голів у два тури.
27. Забезпечити територіальним громадам право відкликати депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів та право висловити недовіру голові виконавчого комітету, землевпоряднику і керівникові відділу внутрішніх справ шляхом референдуму.
28. Забезпечити підвищення ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом формування бюджету: "знизу вгору".
29. Запровадити практику якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах – референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєво важливих питань. Запровадити механізм вета громади щодо рішень органів місцевого самоврядування.
30. Поглибити вплив місцевого самоврядування на життєдіяльність громади шляхом створення будинкових, вуличних, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення. Дозволяти наділяння землі та нове будівництво у населених пунктах тільки за згодою цих органів, крім випадків загальнодержавної потреби. Вирішувати спірні земельні та будівельні питання шляхом проведення місцевих референдумів.
31. Дозволити усім психічно здоровим та несудимим громадянам України вільно набувати і володіти вогнепальною і холодною зброєю.
ІІ. Народне господарство. Економічна незалежність та соціальна справедливість
1. Провести "енергоаудит" – повну інвентаризацію видобутку та виробництва енергоносіїв усіх типів в Україні.
2. Ухвалити державну програму енергетичної незалежності України за принципом: "зменшення споживання, збільшення видобутку, диверсифікація джерел".
3. Диверсифікувати імпортні джерела енергоносіїв: не більше ніж 30% від однієї країни-постачальника. Запровадити та розвивати спеціальні торговельні програми (наприклад, проект "Карбамід в обмін на скраплений газ"). Ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній на українському ринку.
4. Встановити жорстку пропорційну залежність цін за транзит російського газу територією України та за оренду підземних газових сховищ відповідно до відпускних цін на газ для України.
5. Домогтися продажу російського газу європейським споживачам на східному, а не на західному кордоні України.
6. Зруйнувати корупційні схеми в енергетичній галузі. Запровадити прозорі тендери на закупівлю обладнання для державних енергетичних підприємств. Запровадити жорсткий державний контроль над ціноутворенням у нафтогазовій сфері.
7. Ухвалити державну програму розробки родовищ енергоносіїв. Збільшити видобуток власного газу та нафти, зокрема розробляючи морські шельфи, у тому числі родовища за кордоном. Розвивати вугільну промисловість як пріоритетну галузь.
8. Створити власний замкнутий ядерний цикл на основі вітчизняної сировини. Побудувати державну інфраструктуру, необхідну для зберігання та утилізації відпрацьованого ядерного палива.
9. Ухвалити державну програму розвитку та впровадження альтернативної енергетики: дизпаливо з вугілля, біопаливо, вітрова, сонячна та гідроелектроенергія (зокрема, відновлення мережі малих ГЕС) тощо.
10. Розробити та впровадити державну програму стимулювання енергоощадних технологій. Перейти на контрольно-теплові прилади обліку спожитих енергоносіїв кінцевими споживачами. Інвестувати у технології теплопостачання. Зменшити, в результаті, енергетичні потреби держави та знизити ціни на комунальні послуги.
11. Ухвалити Закон про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва. Заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані. Гарантувати державний контроль над природними монополіями.
12. Перевірити законність приватизації усіх великих підприємств (у яких середньооблікова кількість працівників перевищує тисячу осіб у рік або обсяг валового доходу від реалізації продукту в рік перевищує п’ятдесят мільйонів гривень). Повернути незаконно приватизовані об'єкти у державну власність та власність трудових колективів.
13. Забезпечити можливість найманим працівникам набути право власності на підприємства державної та комунальної форм власності, брати участь у їхньому управлінні та в справедливому розподілі прибутків. Дозволити працівникам продавати свою частку в підприємстві виключно відповідному підприємству. Зобов’язати працівників, які припинили трудові відносини з підприємством, продати свою частку цьому підприємству.
14. Забезпечити переваги вітчизняних інвесторів над іноземними у приватизації державних підприємств.
15. Повертати у державну власність приватизовані підприємства, власники яких не виконують своїх соціальних, інвестиційних та інших зобов’язань.
16. Дозволяти передавати у довгострокове користування об’єкти історико-культурної спадщини з метою їх відновлення, збереження та ефективного функціонального використання за умови виконання інвестором охоронних вимог, реставраційних та інвестиційних зобов’язань. Припиняти таке користування в разі невиконання вимог або зобов’язань.
17. Посилити кримінальну відповідальність за злочини, пов’язані з рейдерськими захопленнями підприємств, земель тощо. Створити правові умови для боротьби громади з незаконними забудовами.
18. Ухвалити новий Земельний кодекс та затвердити його на всеукраїнському референдумі. Провести повну інвентаризацію всієї землі та нерухомості України. Створити Єдиний державний реєстр прав на нерухомість та землю і забезпечити його відкритість та прозорість.
19. Заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання сільськогосподарських земель за нецільовим призначенням або в разі погіршення стану ґрунтів (родючості).
20. Запровадити кримінальну відповідальність за ерозію ґрунтів унаслідок людських дій. Посилити кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтами.
21. Дозволити особам, які законним способом набули право власності на землі сільськогосподарського призначення (під час розпаювання, а також одержані в спадщину за законом), продавати ці земельні наділи виключно державі. Заборонити будь-які інші способи відчуження таких ділянок. Не визнавати право власності на землі сільськогосподарського призначення, набуте в результаті боргових розписок.
22. Зобов’язати громадян, які бажають набути у користування землю сільськогосподарського призначення у розмірі, більшому ніж 30 гектарів, скласти кваліфікаційний іспит з предмету діяльності на цій землі.
23. Дозволити право власності на землю лише на присадибні земельні ділянки та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю. Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
24. Забезпечити орендну плату за користування землею сільськогосподарського призначення згідно з нормативною оцінкою землі.
25. Заборонити зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, за винятком державних та громадських потреб. Повертати у державну власність землі, що не використовуються за цільовим призначенням або використовуються всупереч комплексним планам сталого розвитку сільських територій.
26. Ухвалити закон про землі підвищеної цінності, який би регламентував їх використання та забезпечував державний контроль над ними.
27. Ухвалити новий Податковий кодекс із соціально справедливою спрощеною системою оподаткування. Спростити та вдосконалити адміністрування податків та бухгалтерського обліку.
28. Зменшити фіскальний тиск держави на всі верстви, які виробляють національний продукт, зокрема дрібне та середнє підприємництво. Запровадити прогресивну шкалу оподаткування за принципом: "малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки".
29. Скасувати криміналізований податок на додану вартість. Запровадити єдиний соціальний податок з доходів громадян з прогресивною шкалою оподаткування та базовою ставкою у розмірі 20%. Не оподатковувати доходи громадян у розмірі мінімальної заробітної плати. Встановити прогресивні податки на розкіш (на нерухомість, предмети розкоші тощо). Направляти як мінімум 30% надходжень від податків на розкіш на зниження споживчих цін на товари першої необхідності.
30. Запровадити комплексне податкове стимулювання інвестицій у науку, освіту та інновації. Зменшити податок з прибутку до 5% на ту частину прибутку підприємств, яку спрямовують на технологічне оновлення засобів виробництва згідно з передовими технологіями.
31. Запровадити максимальні покарання за економічні злочини, корупцію та завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Боротися з виведенням капіталів в офшори, зокрема шляхом перегляду угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
32. Забезпечити контроль держави над банківською сферою (державні банки мають становити щонайменше 30% банківського капіталу країни). Обмежити законом лихварські грабіжницькі відсотки за банківськими кредитами для населення та підприємств України. Заборонити іноземним особам володіти контрольними пакетами будь-яких приватних банків в Україні.
33. Забезпечити абсолютну прозорість НБУ та доступність для правоохоронних органів. Обмежувати незалежність НБУ при надзвичайних економічних ситуаціях, наприклад, економічній кризі, війні. Ввести кримінальну відповідальність за антисоціальну монетарну та іншу політику НБУ, яка призводить до зубожіння широких верств населення. Ухвалити закон про золотовалютні резерви держави.
34. Заборонити видачу кредитів в іноземній валюті (виняток – суб'єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність). Перевести заборгованість за кредитами, виданими фізичним особам в іноземній валюті, у національну валюту за курсом, який був на момент видачі кредиту. Компенсувати різницю коштом валових витрат банків та валютних резервів Національного банку України.
35. Ліквідувати соціальну прірву між багатими та бідними шляхом стимулювання розвитку середнього класу (дрібні та середні підприємці, високооплачувані фахівці, у тому числі працівники бюджетної сфери – лікарі, вчителі та ін.), який становитиме не менше ніж 60% від працездатного населення. Забезпечити безвідсоткові цільові державні кредити на відкриття власної справи (малого бізнесу) та максимально спростити дозвільну систему. Запровадити державну програму економічної просвіти громадян.
36. Ухвалити новий Закон України "Про державні закупівлі та держзамовлення" з урахуванням переваг для національного товаровиробника. Здійснювати торги бюджетним коштом. Створити єдиний державний Інтернет-ресурс для ефективного проведення online-торгів у царині держзакупівель.
37. Забезпечити надходження коштів від транзитного потенціалу України до державного бюджету і направити їх на побудову транспортної інфраструктури.
38. Зобов’язати проводити будівництво державних та комунальних об’єктів виключно силами вітчизняних фахівців, таким чином створюючи робочі місця для громадян України.
39. Запровадити цільове пільгове державне кредитування малого та середнього сільського господарства, зокрема, для забезпечення сільгоспвиробників засобами виробництва. Запровадити широкомасштабні галузеві програми прямих дотацій. Забезпечити державну підтримку інновацій в сільському господарстві.
40. Ухвалити державну програму розвитку виробництва сільськогосподарської техніки. Накласти через 5 років після її оголошення заборонні мита на імпорт сільськогосподарської техніки, еквівалент якої виробляється в Україні.
41. Розвивати кооперативний рух на селі відповідно до окремої комплексної державної програми.
42. Створити мережі збуту української сільськогосподарської продукції.
43. Встановити паритет закупівельних та відпускних цін на сільськогосподарську продукцію. Забезпечувати продовольчі потреби держави виключно вітчизняною сільськогосподарською продукцією (окрім продуктів, які не вирощують на території України).
44. Здійснювати ефективну та прозору діяльність Держрезерву та його активність на всіх ринках сільськогосподарської продукції. Забезпечити сільгоспвиробників державним замовленням на сільськогосподарську продукцію. Розбудувати державну систему зберігання продуктів сільськогосподарського виробництва.
45. Ухвалити державні програми розвитку селекції, виробництва посівного матеріалу, засобів захисту рослин, племінного тваринництва, садівництва, рибництва тощо. Провести повну інвентаризацію відповідних виробничих потужностей.
46. Розвивати соціальну сферу на селі. Забезпечити легкодоступне пільгове кредитування на придбання та будівництво житла в сільській місцевості за умови участі позичальника у сільськогосподарському виробництві та для працівників бюджетної сфери.
47. Розвивати конкурентоспроможні галузі української промислової та інноваційної діяльності: харчопереробну (в тому числі переробку іноземної сировини), авіа-, судно-, верстато- та машинобудування (енергетичне, сільськогосподарське тощо), ВПК та космічну галузь. Спрямовувати державну підтримку на високотехнологічні, наукоємні, інноваційні, імпортозамінні та вертикально інтегровані галузі.
48. Стимулювати поетапну заміну імпортованої продукції на продукцію національного виробництва (насамперед – велика і мала сільськогосподарська техніка, легка промисловість, продукти харчування).
49. Ліквідувати приватні монополії та олігополії в українській економіці.
50. Дозволяти експорт невідновлювальної сировини та похідних товарів лише за відповідними ліцензіями.
51. Ухвалити закон щодо приватизації житла в багатоквартирних будинках з урахуванням земельних ділянок під будинками, прибудинкових територій та спільної сумісної власності громадян.
52. Реформувати житлово-комунальне господарство. Стимулювати створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Забезпечити обслуговування та експлуатацію багатоквартирних будинків на конкурентних засадах. Заборонити іноземним компаніям обслуговувати ОСББ. Запровадити інститут сертифікованих управителів багатоквартирних житлових будинків.
53. Повернути до комунальної власності територіальних громад підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло- і водопосточання та водовідведення.
54. Запровадити комплексну державну програму повної утилізації твердих побутових та біологічних відходів.
55. Зобов'язати будівельні компанії зводити соціальне житло за доступними цінами згідно з державною програмою. Створити державний спеціальний фонд для розвитку програми соціального житла. Втілити в життя комплексну програму реконструкції та поступової заміни житлових будинків забудови 60-х років минулого століття ("хрущовок").
56. Ухвалити новий, соціально справедливий, Кодекс законів про працю – Трудовий кодекс України. Розробити тарифікаційну шкалу погодинної оплати праці згідно з європейськими стандартами. Встановити п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною погодинною заробітною платою у працівників бюджетної сфери.
57. Сприяти розвитку дієвих незалежних профспілок. Забезпечити право на страйк.
58. Скасувати несправедливу пенсійну реформу, узалежнити пенсійний вік від середньої тривалості життя. Встановити пряму залежність розміру пенсії від стажу роботи та допустиме п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною пенсією для солідарної пенсійної системи.
59. Привести прожитковий мінімум у відповідність до реальних потреб. Регулярно переглядати розмір прожиткового мінімуму для збереження його актуальності.
60. Надавати неповносправним громадянам та дітям-сиротам державну адресну допомогу у розмірі не меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму.
ІІІ. Здоров'я нації. Подолання демографічної кризи та підвищення якості життя
1. Запровадити довгострокову державну програму культивування в суспільстві здорового способу життя, що включає пропаганду духовного і фізичного здоров'я, боротьбу з наркоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням.
2. Запровадити обов'язкове державне соціальне медичне страхування, яке забезпечить ґарантований базовий пакет невідкладної первинної медичної допомоги, що надається безоплатно коштом державного медичного фонду.
3. Реалізувати програму "Репродуктивне здоров'я нації". Заборонити переривання вагітності, окрім випадків, зумовлених медичними показаннями та доведених у судовому порядку фактів зґвалтування. Прирівняти у кримінальному законодавстві незаконне здійснення абортів до замаху на вбивство.
4. Здійснювати політику економічного протекціонізму щодо вітчизняної фармацевтичної промисловості й медичного приладобудування. Забезпечити суворий державний контроль за якістю та цінами на лікарські препарати, особливо імпортного виробництва.
5. Відновити і повернути у державну власність санаторно-курортні комплекси. Заборонити перепрофілювання санаторіїв. Заборонити приватизацію курортних та санаторних земель на всій території України.
6. Затвердити державну житлову програму, згідно з якою сім'я з трьома дітьми отримує державний безвідсотковий кредит, сім'я з чотирма дітьми – державний безвідсотковий кредит, 50% якого підлягає поверненню, сім'я з п'ятьма дітьми і більше – безкоштовне житло від держави. Запровадити доступні державні пільгові кредити на придбання житла для молодих сімей.
7. Збільшувати розмір виплат українським сім'ям у зв'язку з народженням кожної наступної дитини відповідно до показників інфляції в країні та росту цін на дитячі товари.
8. Заборонити рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв у будь-якій формі на всій території України. Встановити кримінальну відповідальність за пропаганду наркоманії (у тому числі так званих "легких наркотиків") та сексуальних збочень.
9. Надати право місцевим громадам обмежувати торгівлю алкогольними напоями.
10. Встановити спеціальний податок на алкогольні напої, тютюнові вироби, генетично модифіковані продукти харчування. Отримані кошти спрямовувати на програми подолання соціальних хвороб (туберкульоз, онкологічні та серцево-судинні захворювання, діабет, ВІЛ/СНІД, венеричні захворювання, наркоманія).
11. Створити мережу сучасних лабораторій для аналізу продуктів харчування на предмет наявності в них генетично-модифікованих організмів.
12. Дозволяти продаж генетично-модифікованих продуктів харчування лише з чітко видимим спеціальним маркуванням і тільки в спеціалізованих відділах торговельних закладів. Посилити кримінальну відповідальність за недотримання правил маркування та торгівлі генетично-модифікованими продуктами харчування.
13. Організувати належний державний контроль за охороною здоров'я працівників, санітарними умовами праці громадян та безпекою на виробництві.
14. Надати мешканцям регіонів України, які постраждали від техногенних забруднень, статус, прирівняний до чорнобильського.
15. Зберігати наявні заповідні території та парки і створювати нові рекреаційні зони.
16. Зобов’язати великі підприємства сировино-інтенсивних галузей провести екологічну модернізацію засобів виробництва.
17. Заохочувати перенесення за межі населених пунктів на безпечну відстань усіх підприємств, що здійснюють шкідливі викиди в навколишнє середовище.
18. Зобов'язати фізичних та юридичних осіб відшкодовувати у подвійному розмірі збитки, завдані довкіллю.
IV. Громадянство і міграція. Право на Батьківщину та захист життєвого простору
1. Ухвалити новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, що народилися в Україні або є етнічними українцями, які повернулися з-за кордону для постійного проживання і роботи в Україні. Дозволити особам, народженим в Україні від іноземців або осіб без громадянства, набувати українське громадянство після досягнення повноліття лише за умови вільного володіння українською мовою, знання української історії та змісту Конституції України.
2. Дозволити набувати громадянство України у виняткових випадках особам, які легально проживають в Україні не менше ніж 15 років, вільно володіють українською мовою, знають українську історію та зміст Конституції України, склали присягу на вірність Україні та відмовилися від всіх громадянств, до яких належали. Заборонити цим особам набувати громадянство України, якщо їх притягали до кримінальної відповідальності.
3. Передбачити сувору кримінальну відповідальність за незаконне надання та отримання громадянства.
4. Викорінити незаконну практику подвійного громадянства. Позбавляти українського громадянства осіб, які приховують те, що вони є громадянами іншої держави.
5. Конфісковувати у порушників Закону про громадянство набуте в Україні майно та капітал на користь держави.
6. Сприяти масовому поверненню в Україну етнічних українців. Забезпечити пільгові умови повернення на Батьківщину українців та їхніх нащадків, народжених за кордоном.
7. Укласти двосторонні угоди про легалізацію заробітчан-українців. Здійснювати державний захист українців за кордоном усіма можливими засобами.
8. Створити українським заробітчанам умови для повернення на Батьківщину. Зароблені ними гроші і майно, за умови їх вкладення у підприємницьку діяльність в Україні, вважати інвестиціями, які не оподатковуються.
9. Усунути основну причину трудової міграції та демографічної кризи – забезпечити конституційне право на житло кожній українській сім'ї.
10. Встановити заборону усиновлення українських дітей чужинцями.
11. Запровадити симетричний візовий режим з іншими країнами. Дозволяти безвізовий в'їзд в Україну лише громадянам тих країн, які скасували візовий режим для громадян України.
12. Запровадити суворіші антиімміграційні заходи та вдосконалити систему утримання і депортації чужоземців-нелегалів.
13. Посилити охорону державного кордону та перекрити канали нелегальної міграції.
14. Запровадити обов'язкову реєстрацію іноземних громадян, які прибувають на територію України, в місцевих органах МВС. Запровадити, у зв'язку з загрозою міжнародного тероризму та злочинності, єдину систему біометричного контролю для всіх, хто в'їздить в Україну (база даних відбитків пальців, сітківки ока тощо).
15. Розірвати угоду з ЄС про реадмісію. Укласти з іншими державами, з територій яких нелегальні мігранти потрапляють в Україну, угоди про реадмісію (повернення нелегалів) на вигідних для України умовах.
16. Забезпечити місця в гуртожитках вишів першочергово українським, а не іноземним студентам.
17. Здійснювати регулярні перевірки матеріалів реєстрації іноземців, що надходять з навчальних закладів, зі списками студентів, які дійсно в них навчаються. Забезпечити своєчасний виїзд з території України іноземних студентів, яких відрахували з навчальних закладів.
V. Інформаційний простір, освіта і наука. Збереження ідентичності та розвиток культури
1. Ухвалити Закон "Про захист української мови" замість чинного "Про мови в Українській РСР". Створити Державний комітет мовної політики, відповідальний за захист та поширення української мови.
2. Регламентувати вживання української мови у ЗМІ відповідно до кількості українців – не менше, ніж 78% їх площі та ефірного часу.
3. Забезпечити синхронний звуковий переклад державною мовою іншомовних виступів, передач та фільмів на телебаченні і радіо. Здійснювати переклад коштом власників ЗМІ.
4. Скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відео- продукцію, програмне забезпечення.
5. Запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів.
6. Включити до програм усіх вишів України обов'язковий курс "Культура української мови" обсягом не менше ніж 72 години.
7. Перевірити відповідність мови викладання в усіх без винятку навчальних та виховних закладах офіційному статусу навчальних закладів. Позбавляти ліцензій навчальні заклади, якщо викладання у них здійснюється іноземними мовами без належного оформлення статусу закладу з іноземною мовою викладання. Припинити постачання навчальних посібників та підручників іноземною мовою коштом Державного бюджету України у заклади, що не мають офіційного статусу закладів з іноземною мовою викладання.
8. Культивувати кращі традиції української педагогіки. Припинити практику механічного копіювання іноземних зразків, зокрема Болонського процесу.
9. Розширювати мережу дошкільних освітніх закладів. Забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад.
10. Відновити і зберегти систему позашкільних закладів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
11. Запровадити державну програму пільгових кредитів на освіту. Забезпечити випускникам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів перше робоче місце.
12. Ухвалити державну програму патріотичного виховання та гартування характеру молодого покоління. Забезпечити активне дозвілля і оздоровлення дітей та юнацтва. Сприяти поширенню мережі дитячо-юнацьких та молодіжних патріотичних організацій, спортивних секцій, гуртків, літніх таборів для дітей та юнацтва.
13. Змінити принципи надання звань кандидата наук і доктора наук та структуру Вищої атестаційної комісії України (ВАК) для забезпечення реального, а не формального контролю за якістю дисертаційних робіт.
14. Стимулювати повернення українських науковців, що виїхали за кордон.
15. Запровадити програми стимулювання співпраці між українськими та провідними іноземними науковими установами.
16. Привести патентне законодавство України у відповідність з провідною світовою практикою патентного законодавства. Забезпечити отримання науковцями-розробниками не менше ніж 25% від суми, отриманої з продажу прав на патент за їхній винахід.
17. Вилучити з фондів дитячо-юнацьких та публічних бібліотек совєцьку пропагандистську літературу. Закуповувати коштом бюджету національні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, кіно для поповнення фондів бібліотек, музеїв, фонотек, відеотек, репертуару театрів, музичних колективів тощо.
18. Надавати на конкурсній основі державні стипендії і ґранти на здійснення мистецьких проектів, створення національних творів літератури, образотворчого мистецтва, музики, кіно, вистав, концертних програм, телерадіопрограм тощо.
19. Розвивати мережі концертних залів, кінотеатрів, книгарень, виставкових залів та галерей, забезпечивши для них сприятливі умови оренди.
20. Внести питання захисту національного інформаційного простору до компетенції РНБО для протидії інформаційній окупації України. Створити громадське радіо та телебачення, конкурентоспроможну українську кіноіндустрію.
21. Позбавляти ліцензій ті ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або здійснюють антиукраїнську пропаганду.
22. Зобов'язати всі ЗМІ інформувати громадян про всіх своїх власників (для преси – у кожному номері; для ТБ та радіо – щоденно в ефірі).
23. Збільшити ввізне мито на іноземну поліграфічну, аудіо- та відеопродукцію. Запровадити податок на ретрансляцію іноземних радіо- та телевізійних програмних продуктів, тиражування та прокат музичної і кінопродукції. Спрямувати отримані кошти на розвиток національного інформаційного простору.
24. Спрямувати кожну шосту гривню з прибутку від прокату іноземної кінопродукції на розвиток вітчизняної кіноіндустрії. Встановити оподаткування на рекламу, яку транслюють під час показів фільмів іноземного виробництва, на користь національного кіно.
25. Збільшити обов'язкові квоти ефірного часу на радіо та ТБ і екранного часу в кінопрокаті для виробленого в Україні україномовного аудіовізуального продукту і ґарантувати його рівномірну присутність в ефірі впродовж доби. Запровадити жорстку кримінальну відповідальність за недотримання цих квот.
26. Встановити пільгове оподаткування у сфері розвитку новітніх інформаційних технологій та сучасних електронних мереж. Ліквідувати на території України олігополію на ринку інформаційних технологій.
27. Створити конкурентоспроможну українську операційну систему для комп'ютерів на базі наявних вільних систем з якісним перекладом, великою кількістю українських шрифтів, запровадити службу підтримки та безпеки. 3апровадити українську операційну систему в усіх державних органах та установах.
28. Налагодити вітчизняне виробництво україномовного програмного забезпечення (передусім – спеціалізованого: бухгалтерського, складського, навчального, для діловодства тощо) для державних установ, навчальних закладів та для вільного продажу. Зобов'язати бюджетні установи користуватися винятково українським програмним продуктом.
29. Сприяти створенню єдиної Української помісної церкви з центром у Києві.
VI. Історична справедливість. Тяглість державотворення та подолання наслідків окупації
1. Вказати у Конституції України, що правонаступність сучасної Української Держави була започаткована ще в Київській Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою Республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською Державою, відновленою Актом 30 червня 1941 року та що Незалежна Україна постала як наслідок понад трьохсотлітньої національно-визвольної боротьби українців.
2. Визнати факт окупації України большевицькою Росією 1918–91 рр., наслідком чого став безпрецедентний геноцид українців.
3. Добитися від Верховної Ради України, ООН, Європарламенту, парламентів країн світу визнання геноциду українців у ХХ ст., в результаті якого знищено 20,5 млн. українців, злочином проти людства (терор і пограбування мирного населення під час війни большевицької Росії проти УНР 1918–21 рр.; розкуркулення та насильницька колективізація; штучні голодомори 1921, 1932–33, 1947 років; кілька хвиль фізичного знищення української еліти у 1920–30–40 та 1970-х роках; фізичне знищення мирного населення у воєнний період; примусове вивезення українців на чужину; операція "Вісла"; мордування у в'язницях та знущання методами каральної психіатрії з українських патріотів аж до розпаду совєцької імперії; пограбування народного господарства, історичних та культурних цінностей; пограбування та нищення українських церков; переслідування за національною та релігійною ознаками; планомірне нищення української культури та мови, тотальна русифікація).
4. Відкрити всі архіви ВЧК-ҐПУ-НКВД-МҐБ-КҐБ, які зберігаються у Центральному архіві та обласних архівах Служби безпеки України.
5. Поновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932–33 рр., який визнано державою геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються терміни давності. Здійснити публічний судовий процес над комунізмом. Добитись у судовому порядку заборони комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди українському народові.
6. Запровадити сувору кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду української нації.
7. Ліквідувати і заборонити використання знущальних щодо українців імперсько-большевицьких символів, відзначень дат, пам'ятників та назв на честь катів України. Заборонити встановлення на території України будь-яких імперських пам'ятників та символів, які прославляють історію держав-окупантів.
8. Створити спеціальну слідчу структуру для розшуку злочинців, які нищили українську націю і після виявлення притягати їх до кримінальної відповідальності.
9. Вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців. Добитися від Росії повернення заощаджень громадян України (83 млрд. крб. станом на 1991 р.). Наполягати на передачі Україні належної їй частки Алмазного фонду, золотих та валютних запасів, закордонного майна колишнього СССР.
10. Виплатити компенсації репресованим українцям та їхнім нащадкам у розмірах, відповідних до їхніх страждань.
11. Надати українцям Кубані, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, що насильно виселені з рідних земель, статус депортованих з усіма соціальними ґарантіями.
12. Розробити та запровадити державну просвітницьку програму "Правда про геноцид українців". Запровадити окрему навчальну дисципліну "Історія геноциду українців у ХХ ст." в усіх навчальних закладах.
13. Визнати боротьбу, яку до кінця 50-х років проводила Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу. Визнати вояків УПА та підпільників ОУН учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.
14. Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за роки Незалежності.
15. Скасувати спеціальні пенсії для прислужників совєцького режиму, керівників комуністичної партії, комсомолу та каральних органів СССР.
16. Розповсюджувати правду про Визвольну боротьбу українців у ХХ ст. засобами соціальної реклами, відкритих парламентських слухань, документальних та художніх фільмів, книговидання тощо. Запровадити спеціальний курс вивчення історії Визвольної боротьби українців у XX ст. в усіх навчальних закладах.
17. Заснувати Державний музей-меморіал української звитяги (Збройної боротьби Української Нації за Незалежність).
18. Відроджувати традиційні українські свята. Запровадити на державному рівні святкування у другу неділю травня традиційного для українців Дня Матері.
19. Оголосити 14 жовтня (св. Покрови – покровительки українського козацтва, день створення УПА) державним святом – Днем Української Зброї. Скасувати святкування 23 лютого – так званого "дня захисника вітчизни" (совєцької армії).
20. Сприяти поверненню в Україну національних, культурних, історичних та інших цінностей, вивезених за кордон у періоди окупації.
VII. Зовнішня політика і оборона. Європейський україноцентризм та сильна держава
1. Визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом Держави, згідно з яким Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи.
2. Припинити всяку участь України в наддержавних утвореннях, ініційованих Москвою: Співдружності Незалежних Держав (СНД), Єдиному Економічному просторі (ЄЕП), Євразійському економічному співтоваристві (ЄврАзЕС) тощо.
3. Наповнити реальним змістом єдиний дійсний геополітичний проект, у якому провідну роль відіграє Україна, – ГУАМ. Залучати до цієї співдружності інші країни Чорноморсько-Каспійського басейну.
4. Спрямувати зовнішньополітичні зусилля на побудову тісної політичної та економічної співдружності з природними союзниками – країнами Балто-Чорноморської геополітичної осі (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, в перспективі – Білорусь та ін.). Ініціювати взаємовигідні угоди між цими державами та Україною в усіх стратегічно важливих галузях: торгівлі та митній політиці, енергетичній безпеці та транзиті, обороні тощо).
5. Розробити та впровадити дієву державну програму становлення позитивного образу України у світі. Залучати через спеціальні державні програми численну українську діаспору до лобіювання українських інтересів у інших країнах світу.
6. Завершити делімітацію (встановлення договором) та демаркацію (позначення на місцевості прикордонними знаками) державних кордонів України, у тому числі – морських. Встановити державні кордони в односторонньому порядку в разі подальшого зволікання сусідів, зокрема Росії. Забезпечити належну прикордонну охорону. Запровадити візовий режим з Росією.
7. Вимагати від держав, які декларували безпеку та недоторканність кордонів України в обмін на відмову від ядерної зброї (Будапештський меморандум, 1994 р.), дієвих, а не паперових ґарантій. Укласти двосторонні угоди зі США та Великою Британією про негайну повномасштабну військову допомогу Україні в разі збройної агресії проти України.
8. Звернутися до Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН з вимогою дати оцінку заявам Росії про можливість завдання превентивних ядерних ударів без оголошення війни.
9. Відновити ядерний статус України у зв'язку з порушеннями Будапештського меморандуму Росією (одним з ґарантів безпеки України): конфлікти довкола о. Тузла та Керченської протоки, прямі погрози, брутальний політичний та економічний тиск, регулярні спроби посадових осіб Росії піддати сумніву територіальну цілісність України. Відновити тактичний ракетно-ядерний арсенал держави. Звернутися до США та Великої Британії по сприяння та допомогу в ядерній програмі України.
10. Розпочати реальні, а не декларативні дії, які уможливлюють інтеграцію України до європейських структур безпеки: очистити владу та силові структури від агентури Москви; знешкодити фінансовані Росією підривні організації; делімітувати та демаркувати кордони; погасити осередки сепаратизму; нейтралізувати усі територіальні претензії до України; забезпечити виведення російських військових баз з української території; негайно реформувати та розбудовувати ЗС та ВМС України.
11. Вимагати від країн-членів НАТО вигідних для України умов, чітких ґарантій та конкретних термінів можливого вступу України до Альянсу. Розробити та втілювати паралельний план безпеки і оборони України.
12. Розвивати власну систему попередження про ракетний напад та засобів дій у відповідь на самостійній чи спільній з іншими країнами основі. Відновити у повному обсязі системи ППО країни для захисту всього повітряного простору. Зміцнити об'єктову ППО для захисту стратегічних об'єктів та багатонаселених міст. Звернутися до країн Заходу з проханням надати Україні в оренду мобільні системи ППО для розгортання протиракетного і протиповітряного щитів в обмін на надання оперативної інформації з українських радіолокаційних станцій у Севастополі та Мукачевому. Перевірити таким чином реальну готовність країн-членів НАТО до співпраці з Україною в сфері оборони та безпеки.
13. Встановити фінансування Збройних Сил України на рівні 5% від ВВП (до подолання технічного відставання ЗСУ від країн-сусідів), враховуючи нагальну потребу реформування та переозброєння війська. Реформувати ЗС України, у т.ч. ВМС і ПС, оснастити їх кораблями, літаками, ракетними ударними комплексами та комплексами ППО 4-го та 5-го поколінь, переозброїти наявну техніку (літаки, кораблі) сучасними зразками озброєння.
14. Відновити престижність служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Збільшити грошове утримання військовослужбовців. Вирішити проблему забезпечення їх житлом шляхом надання державою пільгових кредитів на його придбання.
15. Розбудовувати власний військово-промисловий комплекс для забезпечення Збройних Сил України сучасним вітчизняним озброєнням та ефективної участі України у світовому ринку зброї. Інтегрувати до військово-промислового комплексу України науково-дослідні установи Збройних Сил. Забезпечити пріоритет досліджень із питань створення сучасних зразків високоточної зброї та зброї, що діє на нових фізичних принципах. Налагодити вигідне військово-технічне співробітництво з іншими державами.
16. Забезпечити суворий контроль за ціноутворенням і надходженням виручених коштів від торгівлі зброєю до державного бюджету України. Спрямувати усі виручені від продажу зброї кошти винятково на потреби оборони. Припинити практику бездумного знищення сучасних ефективних зразків озброєння на вимогу інших держав або його продажу на шкоду Україні.
17. Розробити і планомірно впровадити до 2017 року нову програму реформи та побудови українського війська, яка забезпечить реальну обороноздатність держави. Створити високотехнічну і професійну контрактну армію – регулярні війська. Заснувати народний резерв ЗСУ.
18. Створити єдину систему вишколу та мобілізації резервістів (за швейцарським зразком). Відновити у повному обсязі систему початкової військової підготовки та цивільної оборони у загальноосвітній школі та мережу військових кафедр у вишах.
19. Створити ефективну контррозвідувальну службу для ґарантування безпеки українського запілля та боротьби проти диверсантів і саботажників імовірного противника.
20. Реорганізувати та посилити берегову охорону чорноморського узбережжя. Встановити на стратегічно важливих напрямках на чорноморсько-азовському узбережжі України протикорабельні та протичовнові ракетні комплекси для захисту водного простору, розмістити сучасні протиповітряні протиракетні комплекси для прикриття військ берегової охорони та морської піхоти ВМС. Збільшити чисельність військ у Криму, переоснастити їх сучасними ракетно-артилерійськими установками та бронетехнікою для швидкого розгортання та протидії можливій агресії.
VIII. Крим і Севастополь. Встановлення Конституційного порядку та забезпечення стабільного розвитку
1. Винести на всеукраїнський референдум питання про зміну статусу Криму з автономного на обласний та скасувати спеціальний статус міста Севастополя.
2. Надати Севастополю право вільного порту (на зразок "порто-франко"). Запровадити пільговий податковий режим для курортно-рекреаційної економічної діяльності на території Південного та Західного узбережжя Криму.
3. Розірвати Харківські угоди Януковича-Мєдвєдєва від 21 квітня 2010 року.
4. Розробити на рівні РНБО програму односторонніх дій України в разі невиконання РФ зобов'язань щодо виведення ЧФ РФ з території України до 2017 року. Вимагати негайного виведення ЧФ РФ із Криму, якщо Російська Федерація і далі порушуватиме закони України та підписані міжнародні угоди.
5. Створити українські контрольно-пропускні пункти на всіх об'єктах, орендованих Чорноморським флотом Російської Федерації. Запровадити суворий контроль за пересуванням іноземних військовослужбовців територією України. Заборонити іноземним військовослужбовцям у військовій формі пересуватися територією України за межами орендованих військових об'єктів іноземних держав (окрім офіційних делегацій).
6. Підняти Державні Прапори України над усіма об'єктами, орендованими ЧФ РФ та встановити порядок використання іноземної державної символіки на території України відповідно до законодавства України й міжнародних норм.
7. Забезпечити невідкладне примусове виконання всіх рішень українських судів щодо вилучення українського майна із незаконного користування ЧФ РФ. Звернутись до судових інстанцій із позовами щодо відшкодування пов'язаних із цим збитків. Провести ретельну інвентаризацію майна, споруд та територій, які використовує ЧФ РФ.
8. Здійснити в односторонньому порядку та згідно з міжнародними стандартами перерахунок орендних ставок за перебування ЧФ РФ на території України.
9. Посилити охорону державного кордону на Азовському та Чорному морях. Забезпечити суворий митний контроль за всіма вантажами, що потрапляють на територію України через ЧФ РФ.
10. Запровадити постійне безперешкодне фахове інспектування військових об'єктів ЧФ РФ на території України щодо відповідності їхнього функціонування до законів України та підписаних міжнародних угод. Вимагати від РФ детальних щоквартальних звітів про перебування на території України (включно з територіальними водами та континентальним шельфом) зброї та боєзапасу.
11. Здійснити повну ревізію прав власності та прав використання землі та майнових об'єктів на території Криму.
12. Відновити, відповідно до чинного законодавства, права громадян на безперешкодне користування землями загального користування – пляжами та прибережними смугами у стометровій зоні від лінії припливу.
13. Ухвалити державну програму інтеґрації в українське суспільство його кримської частини, що передбачало б економічну, транспортну, культурну, інформаційну та освітню інтеґрацію.
14. Упровадити державні програми представлення української культури та мистецтва в Криму. Надавати на конкурсній основі державну підтримку осередкам української культури та україномовним ЗМІ у Криму.
15. Забезпечити українцям Криму безперешкодний доступ до україномовних ЗМІ та книгарень за допомогою цільових дотацій з державного бюджету.
16. Забезпечити українцям Криму можливість безперешкодно здобувати освіту рідною мовою в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
Затверджено Установчим З'їздом СНПУ 9 вересня 1995 року,
зі змінами і доповненнями, внесеними
ІХ З'їздом СНПУ 14 лютого 2004 року,
ХХ З'їздом Всеукраїнського об'єднання "Свобода" 24 травня 2009 року,
XXIII З'їздом Всеукраїнського об'єднання "Свобода" 24 грудня 2011 року
Зареєстровано наказом №1470/5 Мінюсту України 12 серпня 2009 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар