понеділок, 24 червня 2013 р.

Буська РО ВО «Свобода» долучилася до поминальних заходів за місцевими жителями закатованими НКВД в Красному у 1944-1950 роках

 24 червня 2013 року в смт. Красне відбулися поминальні заходи на могилі закатованих НКВД жителів Красного та сусідніх сіл. На заході були присутні представники ВО "Свобода": депутат Буської районної ради Юхима Володимир, депутати Красненської селищної ради Чучман Богдан та Романовський Ярослав, голова братства ОУН-УПА станичний Буського району "свободівець" Мар'ян Длугош, "свободівці" Коза Ярослав, Андрійчак Ганна, Михайлюк Р. Захід зібрав близько 200 осіб. 
 Священики трьох парафій відправили панахиду за померлими. Опісля виступив голова братства ОУН-УПА станичний Буського району "свободівець" Мар'ян Длугош, який наголосив, що такі звірства які робили війська НКВД не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська влада розстрілювала як контактуючих з ОУН-УПА так і мирних жителів. Після повернення радянської влади на Західну Україну спеціально навчені пропагандисти розпочинали продес радянізації краю, почалися масштабні репресії проти українців, знищувалася греко-католицька церква, інтелігенція змушена була емігрувати, проводилася примусова мобілізація всіх чоловіків віком від 18 до 50 років і без належної підготовки та озброєння відсилання їх на фронт...
 Захід завершився ходою з прапорами "свободівців" від могили закатованих НКВД до пам'ятника Борцям за волю України.
Довідка.
В 1944-50 р.р. в Красному була катівня НКВС. В результаті проведених розкопок у 90-х роках на її місці  було виявлено 38 тіл. Люди загинули від тортур, на деяких черепах були металеві обручі, тулуб обмотаний колючим дротом, багато тіл впізнавали по зубах... З розповідей свідків трагедії: після відходу німців в катівні масово розстрілювали людей а тіла засипали шлаком. Були випадки коли місцеві хлопці викрадали тіла щоб поховати, адже родичі боялися упізнавати загиблих, це була загроза для родини...

субота, 22 червня 2013 р.

22 червня 1941 року – початок масових розстрілів політв’язнів у тюрмах Західної України

  Відступаючи перед німецькою армією влітку 1941 року, НКВД проявило нечувану жорстокість супроти українського населення. З садистичною кровожерністю НКВД вимордувало у Львові, Дрогобичі, Рівному, Луцьку, Вінниці, Умані і в інших містах України тисячі українських політичних в’яз­нів. Звідомлення про ці масакри і зізнання очевидців, в тому числі і в’язнів, які врятувалися з цієї м’ясорубки, були надруковані влітку 1941 року в газеті «Українські щоденні вісті» у Львові та в газеті «Краківські вісті». Про вбивства НКВД писала тоді також американська газета «Нью Йорк Поуст» від 7 липня 1941 року і «Нью-Йорк Гералд Трибюн». Про большевицькі злочини на українських землях у червні 1941 року писали і очевидці тодішніх подій, в українських газетах, що виходили на еміграції («Гомін України», «Шлях перемоги» та ін.).

«Невеличке міс­течко Буськ коло Львова теж втратило найвидатніших своїх громадян, що впали жертвою терору НКВД. Серед закатованих 40 осіб розпізнано д-ра Миколу Ваня, молодого 38-річного лікаря, громадського діяча. Згинув як мученик, на що вказує проломаний череп голови, виламана долішня щока а на плечах різані рани, що їх зроблено сокирою, яку знайдено в камері. Замордовано Миколу Чучмана, відомого кооперативного діяча, що його тіло, пробите в околиці шлунка гострим знаряддям, знайдено в камері. Крім трупів у в’язниці знайдено ще 50 тіл помордованих, переважно сіль­ських дівчат, в каплиці в парку». 
(«Українські Щоденні Вісті», 16 липня 1941 p.).

У Буській тюрмі в 1941 році були помордовані: 
  З Буська - д-р Ярослав Ваньо і Микола Чучман, із села Яблунівки інж. Євген Ковалик, Михайло Куп'як, син Миколи, Ярослав Собашек, його брат Гілярій у Львові, а брат Лонгин пропав без вісті, Володимир Ковалик. 
  Із села Побужани: учитель Степан Кужіль, Петро Шеремета, Павло Гарасимчук, Панько Гарасимчук, Микола Гарасимчук (брати). У 1941 році літом був розстріляний гестапо Осип Короляк, ініціятор відновлення Української Держави 30-го червня в районі. У 1943 році був застрілений гестапо член ОУН Михайло Степанів з Убинь. 
  Із села Волиця, в 1941 році були помордовані енкаведистами: Іван Стець, Теодор Броговський, Теодор Супрун, Степан Харко, Андрій Легкий, Василь Приступа, Теодор Шкробіт, Федір Бойко, Іван Супрун, Василь Шкробіт. 
 Це не є повний список помордованих у Буській тюрмі енкаведистами 1941 року.
(Дмитро Куп'як "Спогади нерозстріляного").

Ці страшні факти стали відомими після втечі большевиків – коли повідкривалися тюрми та катівні НКВД. Уся Західна Україна оплакувала і ховала жертви виявлені в тюрмах Львова, Золочева, Дрогобича, Чорткова, Івано-Франківська, Рівного, Дубна, Луцька, Саліни…Але потому радянська пропаганда старанно ховала страшні факти, і так само старанно нищила тих, хто не хотів чи не міг того забути. Відтак список невинних жертв ріс. З тіла українського народу вирвано мільйони життів. 

четвер, 20 червня 2013 р.

Буська РО ВО "Свобода" долучилася до протесту щодо незадовільного стану автодоріг у Львівській області

20 червня 2013 року у Львові міська та обласна організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" пікетували облдержадміністрацію, протестуючи проти незадовільного стану автодоріг в області.
Під час пікету активісти скандували: "Досить безбожно красти!", "Львівщина – суцільні ями!", "Банду геть!", "Львівщині – нормальні дороги!". Також учасники тримали плакати: "Азаров! Чому Донецьку на 1 км дороги надано 1,9 млн. грн., а Львову – 300 тис?", "Азаров! Дорога Броди – Тернопіль: зимою і літом можна піти "тим світом"!", "Шемчук! Дорога Львів – Пустомити – суцільна яма!", "ОДА! Трасу Броди – Червоноград танком не переїдеш!", "ОДА! Львів – Луцьк – дорога надзвичайних ситуацій!", "ОДА! В Радехові – повне бездоріжжя!" та інші. Активісти Стрийської районної організації ВО "Свобода" влаштували театралізоване дійство, під час якого наочно показали наслідки поганого стану доріг: велику ймовірність ДТП, часту поломку автомобілів, погане транспортне сполучення.
Прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода"

понеділок, 17 червня 2013 р.

У Буську завершила роботу медична клініка на колесах "Дар життя"

 Нагадуємо, що за сприяння народного депутата України від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ірини Сех з 7 по 17 червня у Буську працювала Медична клініка на колесах (МКК) "Дар життя". Кваліфіковані лікарі надавали безкоштовну медичну та стоматологічну допомогу передусім дітям із особливими потребами та дітям з багатодітних і малозабезпечених сімей.
  За період перебування клініки у м.Буськ було обслідувано 346 дітей з 25 населених пунктів  району, з них 176 - стоматологами та 170 - терапевтами. 
  Буська районна організація ВО "Свобода" дякує за допомогу в організації заходу головному лікарю Буської ЦР лікарні Курію З.С., міському голові міста Буськ Сліпцю Р.С., директору Буської гімназії ім. Євгена Петрушевича Антонишин О.С., приватним підприємцям Кахнич А. та Кахнич С., Буській районній раді.

субота, 15 червня 2013 р.

У Львівській обласній раді відбувся круглий стіл на тему: "Проблемні питання щодо розробки сланцевих газів на території Львівської області"

 
 14 червня 2013 року у Львівській обласній раді з ініціятиви Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні відбувся круглий стіл на тему: "Проблемні питання щодо розробки сланцевих газів на території Львівської області". Захід відбувся за участі голови обласної ради свободівця Петра Колодія, Посла США в Україні Джона Френсіса Теффта, регіонального менеджера компанії "Шеврон" Пітера Кларка, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи свободівки Ірини Сех, депутатів Львівської обласної ради, представників територіяльних громад. Також на заході був присутній заступник голови Буської районної ради "свободівець" Богдан Гринишин.
  Голова Львівської обласної ради Петро Колодій, вітаючи учасників круглого столу, зазначив, що тема видобутку сланцевого газу в Україні є новою та недостатньо вивченою і, за висновками ряду науковців, несе серйозні екологічні ризики. У ній перехрещуються проблеми екологічної безпеки, енергетичної безпеки держави, питання залучення іноземних інвестицій та місцевого самоврядування. За його словами, окремою проблемою є недосконалість законодавчої бази України щодо цього питання. Серйозну стурбованість викликає інформація про ігнорування думки та інтересів місцевих громад під час розробки планів і ухвалення рішень щодо добування сланцевого газу в Україні.

  Петро Колодій зазначив, що Львівська обласна рада, яка представляє інтереси територіяльних громад Львівщини, перш ніж ухвалити будь-яке рішення, має отримати відповіді на багато запитань. Передусім, ці запитання стосуються екологічних ризиків та механізмів і засобів їхнього убезпечення та компенсації. "Львівська обласна рада, щоби не нашкодити майбутнім поколінням, має намір ретельно вивчити це питання", – наголосив очільник обласної ради. Також Петро Колодій повідомив, що напередодні до Львівської обласної ради надійшов текст Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки селища Олеська. Документ складається із 270 сторінок. Цей текст потребує детального вивчення та обговорення з боку депутатського корпусу.

  Далі Посол США в Україні Джон Френсіс Теффт і регіональний менеджер компанії "Шеврон" Пітер Кларк поінформували присутніх про досвід США у розробці сланцевого газу, а також відповіли на запитання депутатів, науковців, представників територіяльних громад, які стосувалися передусім екологічних наслідків, пов'язаних із можливою розробкою ресурсів сланцевого газу у Львівській області.

  Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи свободівка Ірина Сех наголосила на тому, що сьогодні Угоду оприлюднено, що є заслугою як Посольства США в Україні, так і Шеврону, а також висловила свої зауваження до Угоди. На думку депутата Верховної Ради, названа Угода відкриває шлях до нищення української землі під час видобування надр. Зокрема, ціна на видобуті вуглеводні встановлюється компанією "Шеврон" і в більшості випадків її не може перевірити Україна. Отож, вартістю можна маніпулювати, на жаль, з поблажливого дозволу держави. Під час визначення частки держави норми прибутку "Шеврона" захищено, а України – ні, зазначила народний депутат. За умовами Угоди невиправдано великі компенсаційні витрати "Шеврону". Уже на сьогодні Україна винна "Шеврону" 3 млн. доларів. До цих витрат віднесено втрати на організацію зустрічей представників інвестора із держчиновниками, які можна проводити навіть за межами України. Фактично відсутні вимоги до якости робіт видобування. Аналогічна ситуація з екологією. Незбалансована відповідальність держави та інвестора один перед одним. Як зазначила Ірина Сех, "Шеврон" відповідає лише за прямі збитки, а Україна відповідає за прямі та непрямі збитки. Немає проєкту рекультивації земель, а також вимог до раціонального використання довкілля. На жаль, в Угоді прописано умови, які спокійно дозволяють інвестору перетворити в болото і пустелю сотні кілометрів України. Не сказано про дозволи, гірничі відводи. "Шеврон" на власний розсуд зможе користуватися дорогами, які ведуть до свердловин, лише сплачує якісь збори і платежі. Невідомо, що буде не лише з ділянкою видобування, а й кілька кілометрів довкола неї. Найбільше, що турбує, і що, на жаль, не врахували, ця угода не пройшла ні економічної, ні екологічної, ні правової експертизи, наголосила народний депутат України Ірина Сех.

четвер, 13 червня 2013 р.

У Буську працює медична клініка на колесах "Дар життя"

  З ініціативи та за сприяння народного депутата України від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ірини Сех в Буську з 7 по 17 червня 2013 року працює Медична клініка на колесах (МКК) "Дар життя". Кваліфіковані лікарі надають безкоштовну медичну та стоматологічну допомогу передусім дітям із особливими потребами та дітям з багатодітних і малозабезпечених сімей.
  Лікарі-терапевти проводять професійний огляд та діагностику, роблять електрокардіограму (ЕКГ) серця, аналіз крові на цукор/гемоглобін/холестерин, аналіз сечі, перевіряють зір/слух та тестують легеневу функцію. Лікарі-стоматологи здійснюють чистку, фторування, рентген-знімки тощо, лікування карієсу та деякі інші процедури.
  За день лікарі оглядають 25–30 дітей. Також медики надають консультації щодо попередження захворювань.