Народний депутат України Ірина Сех та заступник голови Буської районної ради «свободівець» Богдан Гринишин взяли участь у передачі «Народний контроль» на телеканалі ЗІК

    Народний депутат України Ірина Сех та заступник голови Буської районної ради «свободівець» Богдан Гринишин взяли участь у дискусії на передачі «Народний контроль» на телеканалі ЗІК, яка була присвячена розвідуванню та видобутку сланцевого газу на території України.

   Що стосується Буського району, де є велика щільність населення, то на його території знаходяться великі запаси підземних мінеральних вод, екологічні об’єкти, проходять головні розломи, і тому, коли ми отримали інформацію щодо можливості розвідки і видобутку сланцевого газу, були проведені громадські обговорення по всьому районі.

   В нас склалося враження що громадян оберігають не від можливих екологічних ризиків, а від інформації про них. В громади виникає багато запитань, а саме:

   Щодо використання земельних наділів, які перебувають у користуванні громадян, чи можуть вони бути вилучені для так званих суспільних потреб ?

   Чи будуть укладені угоди з кожним власником земельного паю ?

   Чи буде заключено страхові угоди на випадок нештатних подій і чи зможе громада зупинити процес видобутку сланцевого газу, якщо буде завдана шкода екології  або земельним наділам ?

   Який період часу буде відбуватися сейсмічна розвідка ? Як відомо вона потребує  використання великогабаритної техніки, яка рухається  на відстані 25 метрів одна від одної, адже вільних земель які не обробляються в нас майже немає, на них можуть проводитися сільськогосподарські роботи, а сейсморозвідувальні роботи тривають від 6 місяців до 1 року.

   При проведенні робіт знімають верхній родючий шар землі, що буде з ним під час зберігання і чи відновиться його якісний склад при завершенні робіт, якщо свердловина працюватиме багато років, чи не призведе це до зміни структури ґрунту і зниження його родючості ?

   Де будуть утилізовувати відпрацьовані води задіяні для гідророзриву пласту ? Чи є місця де можна скидати забруднені води, адже відсутні відстійники для таких потреб ? В США є Марселовське родовище, яке розташоване в пустелі і кількість проживаючого населення становить 2 людини на квадратний кілометр, тоді як в нас – 65 осіб.

   Де будуть брати необхідний об’єм води і піску та як здійснюватиметься оплата за них, адже для забору води повинна бути ліцензія на дозвіл користування надрами ?

   Які саме хімічні розчини будуть застосовуватися для гідророзриву і чи відповідають вони всім санітарним нормам згідно українського законодавства ?

   Чи прописано в угоді між Україною і компанією «Шеврон» принцип розподілу готової продукції ? Як саме розподілятиметься видобутим газом компанія ? Чи не буде вона продавати частину свого газу закордон ?

   У 1949 році на Західній Україні проводилася розвідка нафти. В смт. Олесько Буського району була пробурена свердловина на глибину 1490 метрів, але замість нафти знайшли мінеральну воду. Свердловина була законсервована, а в 1959 році на її базі вирішили збудувати завод мінеральної води. Вода належала до класу лікувально-столових. В 1976 році на Західній Україні пройшов землетрус внаслідок якого відбулося перекриття пластів і хімічний склад води зазнав змін – вода поступово перейшла з класу лікувальних в столову. Ступінь мінералізації води змінився з 4 мг/літр до 1 мг/літр. Тому було прийнято рішення  законсервувати свердловину і пробурити іншу. В 1980 році на глибині 730 метрів було знайдено сірководневу воду з таким самим хімічним складом що і на початку експлуатації першої свердловини. Басейн із сірководневою водою бере початок із Кременецьких гір і закінчується в Сихівському районі м. Львова.

   Нам потрібно зайнятися енергетичним збереженням, а 5 мільярдів кубометрів метану щороку викидається в атмосферу. В Україні є найвищий рівень розорюваності земель, сьогодні можливо газ є, а завтра вичерпається, а земля дасть змогу жити, отримувати доступ до нормального продовольства і питної води. Потрібно проводити відповідні тести, бо дане питання недостатньо вивчене.